Розкрийте історію написання повісті О. де Бальзака “Гобсек”. Покажіть, у чому полягає глибина соціального аналізу, майстерність створення типових характерів у повісті. Інтерпретація образу Гобсека

Розкрийте історію написання повісті О. де Бальзака “Гобсек”. Покажіть, у чому полягає глибина соціального аналізу, майстерність створення типових характерів у повісті. Інтерпретація образу Гобсека.

В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей.

Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя,

і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща. Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима
де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов’язок перед чоловіком і дітьми. Гроші – річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже просто, тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки. Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов’язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.

Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.

Перша теза Гобсека – відносність усіх цінностей, їхня залежність від оточення: “На світі немає постійного. Існують лише умовності – свої для кожного клімату”. Головний висновок лихваря-філософа – треба в житті спиратися на щось таке, що дасть змогу задовольняти власний егоїзм і керувати іншими. І така сила – золото. “Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль”. Так от, у золоті все “це є у зародку, і воно все дає у житті”.

Мораль, релігія, самопожертва, альтруїзм – це все пусті слова, за якими ховається інстинкт, що між іншим, і є чимось постійним і непорушним, – інстинкт самозбереження; в суспільстві європейської цивілізації його називають особистим інтересом. Саме він визначає основні форми існування кожного в суспільстві, головна з яких – протистояння егоїстичних інтересів. “Ну, а щодо звичаїв, – зазначає Гобсек, – то люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними та багатими, повсюди вона неминуча”.

Усвідомивши цей принцип, Гобсек підкорює своє життя служінню золоту, запроваджує цілу систему самовиховання і в такий спосіб стає одним із справжніх володарів Парижа. З височини відкритого ним філософського принципу він спокійно і з насолодою споглядає усе розмаїття театру життя: “Так от, усі людські пристрасті, розпалені зіткненням інтересів у вашому нинішньому суспільстві, проходять переді мною, і я влаштовую їх огляд, а сам живу спокійно. Тобто вашу наукову допитливість, своєрідну боротьбу, в якій людина завжди за знає поразки, я замінюю вивченням усіх потаємних пружин, що рухають людством. Одне слово, я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади”.

Він не відає жалю до інших: “Якщо людяність, спілкування з ближніми вважати релігією, то Гобсек у цьому відношенні був атеїстом”. Бальзак знаходить жахливі, навіть жорстокі порівняння, аби змалювати поводження лихваря зі своїми жертвами: “Вони іноді обурювались, кричали в нестямі, а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку”.

Переконливими свідченнями руйнації особистості Гобсека є непомірна ощадливість і нестримна скнарість. Торкаючись золота, він перестає контролювати себе і втрачає розум.

Композиція : 1) експозиція – знайомство із головними героями у будинку віконтеси де Гранльє;

2) зав’язка – знайомство Дервіля і Гобсека;

3) перипетії – стосунки Гобсека і Дервіля, історія сім’ї де Ресто, одруження Дервіля;

4) кульмінація – смерть графа де Ресто, вчинок Анастазі;

5) розв’язка – смерть Гобсека, повідомлення Дервіля про те, що молодий де Ресто скоро отримає спадок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Розкрийте історію написання повісті О. де Бальзака “Гобсек”. Покажіть, у чому полягає глибина соціального аналізу, майстерність створення типових характерів у повісті. Інтерпретація образу Гобсека