У старий час було так: жив-був бідний селянин, і у того у селян було чимале сімейство — рівне шість синів. Народився у нього ще сьомий син. Треба було дитини хрестити. Дружина й посилає свого чоловіка шукати хрещеного. Мужик на перший же день обійшов усіх

Жили-Минулого брат із сестрою. Брат був уже вели-ковзан, едак років десяти, а сестра — маленька, у колисці. Вона така була криклива, ніхто не міг її захитати, тільки один брат накачував. Сяде він, стане колиску качати, качає так приспівує:

Ти баю, баю, сестриця,

Баю, мила моя,

Виростеш велика,

Віддам заміж тебе

За лицаря-царя.

Жив у попа працівник. Три роки піп йому нічого не платив. Ось його й натакали, чо за це зробити. У попа боров роз'ятреної такий. Працівника кликали Іваном, дітлаха у нього було, бідність. Ось побрав він кабана й убив і кинув у дворі у попа, а сам ще перед цим зовсім відійшов з місця. Устав ранком піп, вийшов на балкон,

У деякому селі жив старий з бабою; дітей у них не було. Одного разу старий поїхав у ліс за дровами; це було зимою. Старий нарубав дров, скільки потрібно було, так зрубав ще лутошку. Приїхав додому, дрова надворі залишив, а лутошку у хату приніс і поклав у подпечек. На третій день щось у подпечке зашуміло, а потім кричить: «Тятя! Мама! Вийміть мене». Старий з бабою злякалися;

Жив-Був бідняк чеботарь, нічого за душею не було, і пішов він на вигадки; попросив товаришів прийти з ранку на свій пустир з лопатами так носилками й обіцяв їм за те виставити на останні гроші цебро горілки, і почали вони на вулиці рови копати. Побачив те багатої купець і став запитувати

Жила-Була кицанька. У неї було дві манюшки. Вона щодня ходила на дроворуб, мати-те їх, і їм пекла шанюжки. Говорить вона манюшкам: « Як я піду дровци сікти, так ви двері тримаєте міцніше й самі не спите. Міцніше замикайтеся! Як Егибовна до вас буде підходити, так вона вам буде співати

У одному селі жили два брати. Один багатий, інший бідний. У бідного брата хлопців шпарко багато, а у багатого як є — але він багатий! Бідний брат бився, бився, ну зовсім з голоду пропадає. Одного разу й говорить своїй дружині: «Ти, дружина, залишайся, одна томися, а я свої очі сховаю!» Утік, щоб горя

Позаздрив один пан ковалеві: « Живеш-Живеш, ще колись урожай буде й грошей дочекаєшся, а коваль молотком постукав — і із грішми. Дай кузню заведу!»

Завів пан кузню; велів лакеєві хутра роздмухувати. Коштує чекає замовників. Їде повз мужик, шини замовити прагне на всі чотири колеса

Жив-Був пан, він був багатий; у його вотчині жив мужик бідний-разбедний; у того мужика вмерла дружина, залишилося троє дітей.

Ось пан думат: чому допомогти мужикові? Ось він призиває мужика й говорить: «Скажи мені — чого на світі не можна? Чого не можна зробити й чого на світі не биват? Ось тобі

Жили двоє старих, усе життя працювали, не розгинаючи спини. Старість підходить, старий і говорить: «Баба, треба буде нам, який гріш залишиться, прикладати на чорний день. Прийде чорний день, чо будемо робити?»

Добре. Притягла баба корчажку (тоді усе у кор чагах деиьгу-те