Петро Перший на прогулянці

27-10-2016, 16:16 | Російські народні казки

Петро Перший любив піти на полювання або на прогулянку. А на прогулянці завжди усе спостерігав, далекозорий був. Далеко бачив і чув усе. Ішов по вулиці один раз, бачить — із продмагу йде солдат ви-пимши, іде й розмовляє. Петро Перший пішов слідом і слухає. Солдат говорить: « Є ж люди: розуму немає, а грошей багато, а у мене розуму багато, а грошей немає. А гроші — вони не бог, а милують».

Петро порівняв з ним: «Здорово, служивий».- «Здорово».- «Ти мене довідався?» — «Ні».- «Ну як же, у одному полку з тобою служили, п'ятдесят дев'ятому піхотному!» — «Що ж, може бути».- «З ким ти розмовляв?» — «Так сам із собою».- «Що ж ти говорив?» — «Я говорив — розуму у мене багато, так грошей немає».- «А на що ж тобі гроші?» — «Так випити полювання горелочки». А Петро говорить: «Та у мене грошей немає!» Пошарив по кишенях: «Ех, - говорить, - забув на квартирі. Давай, - говорить, - закладемо твою шашку!» А солдат говорить: «Так за статутом не покладене».- «Ну, подумаєш, утомившись, ніхто не довідається!» — «Боязно якось. Якщо цар Петро довідається, буде трамтарарам!» — «Ну, так як він довідається, хто це йому донесе? Завтра ранком виручимо».- «Ну, добре, підемо!»

Заходять у чайну, запитують у целовальника: «Дайте штофа горілки під заставу солдатської шашки». Їм подали, вони закусили, випили й пішли. Петро до себе, а він до себе. Петро повернувся, віддав целовальнику гроші, а шашку побрав собі.

Ранком солдат прокинувся, добув гроші, приходить у чайну, запитує у трактирника свою шашку. «Так твій товариш учора ще виручив її!»

Що тепер робити? Приходить у казарми, - а там шумлять: «Огляд через дві години!» Солдат побіг до столяра й замовив шашку дерев'яну. У піхви застромив і думає: «Добре!»

Починається огляд. Глядь — ось він, і цар Петро. Пройшов по ряду, угадав того солдата, командує йому: «Виходи: два кроки вперед!» Викликає другого солдата й знову командує: «Рубай цьому голову!» Солдат говорить: « Як же я 6УДУ рубати — може бути, він невинний?» — «Із царем не сперечаються, наказ рубати!»

Солдат скинув очі на небо: «Господи, якщо ця людина невинна, зроби шашку зі сталевий дерев'яної!» Змахнув, а вона дерев'яна! Солдат і говорить: «Ваш сіятельство, бог створив чудо — виходить, він невинний. Шашка стала дерев'яною!»

Петро говорить: «Піди за мною; на тобі гроші, правду ти говорив: у тебе розуму багато. Та більше статуту не порушуй, шашку не продавай, чарку не допивай — п'яний не будеш. Таємницю нікому не говори — винуватий не будеш! »

Та відпустив Петро солдата зі служби додому. Солдат Петра за гроші й за науку подякував.

На цьому казка кінчається, утомившись ніколи за законом не порушується.

Зараз ви читаєте казку Петро Перший на прогулянці