Роман-епопея Василя Гроссмана “Життя і доля”

Про Велику Вітчизняну війну написано дуже багато. Перші добутки про війну почали з’являтися вже в середині сорокових років, і з тих пор романи, оповідання, вірші видавалися суцільним потоком. І багато серед них були, на жаль, зовсім бездарні. Сьогодні, перебуваючи на більш ніж піввікової дистанції війни, читач може підбити своєрідний підсумок розвитку “військової” літератури. Серед добутків радянських письменників, що висвітлюють період Великої Вітчизняної війни, особняком стоїть роман Василя Гроссмана “Життя і доля”. На частку цього добутку випало багато випробувань: роман забороняли, заарештовували, намагалися знищити. Однак роман “Життя і доля” не просто вижив, але і придбав всесвітню славу. З моменту написання цього добутку до його першої публікації в повному варіанті пройшло біля тридцяти років. Що ж так злякало ревнителів “соціалістичного реалізму” в “Житті і долі”?

В одному з літературних журналів мені довелось прочитати про дискусії маститого історика і не менш маститого критика. Критик запитував, коли ж буде написана “Війна і мир” про Велику Вітчизняну війну? Мене вразила відповідь історика: “Такий добуток вже є. Це “Життя і доля” Василя Гроссмана”.

Подібна відповідь значить дуже багато. По-перше, талант Гроссмана багато в чому те саме що талант Толстого: обидва автора зображують

життя епічно, у його повноті й довершеності, а військове лихоліття визначає характери героїв. По-друге, герої романів “Війна і мир” і “Життя і доля” замислюються над важкими питаннями, які стоять перед всім людством. По-третє, і Толстой і Гроссман дали своїм добуткам структурно подібні назви. Гроссман у тексті роману так пояснив протиріччя між “життям” і “долею”: доля – це пряма дорога, залита безжалісним світлом, а життя – це хитре і складне переплетення стежинок, і все ж таки потрібно йти. От і йдуть герої “Життя і долі” по пересічних площинах простору і часу, то знаходячи, те втрачаючи один одного в полум’ї військової пожежі. Якщо придивитися уважно, то з усіма героями роману Гроссмана відбувається одне: кожний з них бажає зустрічі і не може зустрітися – з коханою жінкою, із сином, із щастям, з волею. І єдина зустріч, що чекає всіх, героїв “Життя і долі”, – це одна, загальна зустріч із Днем Великої Перемоги.

Сталінградська битва, на думку автора, стала переломним моментом не тільки європейської, але й світової історії. Звідси бере свій початок животворящий дух змін, що так явно відчувався в післявоєнні роки. Так, переживши велику війну, навряд чи можливо залишитися колишнім: адже пам’ять про мертвих і живих тримає так міцно… І герої “Життя і долі” залишаються із читачем назавжди, їхні образи й імена врізаються на згадку: Кримов, Штрум, Женя Шапошникова й багато хто, багато інших, які шляхетно і чесно йшли по життю, направляючись такими різними і однаковими долями.

“Війна є вбивство. І скільки б людей ні зібралося разом, щоб зробити вбивство, і як би вони себе не називали, вбивство все ж таки самий гірший гріх у світі”.

Л. М. Толстой

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Роман-епопея Василя Гроссмана “Життя і доля”