Роль Тетяни Ларіній у романі Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Ф. М. Достоєвський

Роман “Євгеній Онєгін” – це один з найцікавіших творів Пушкіна, на створення якого пішло біля дев’яти років життя поета.

Віссаріон Григорович Бєлінський сказав: ” Пушкін був покликаний бути живим одкровенням таємниці поезії на Русі”. Але хто ж є “одкровенням поезії” у цьому романі? Безсумнівно, Пушкін наділяє таким “одкровенням” Тетяну. Їй призначено було стати щирою “господаркою” роману, заволодіти серцями читачів. Їй Пушкін предназначил бути символом Росії, російського народу.

Автор називає свою героїню простим ім’ям: “Її сестра звалася Тетяна”. Тетяна – проста провінційна дівчина, не наділена особою красою. Помітимо, що автор не дає чіткого її портрета, однак портрет Ольги автором даний дуже докладно. Це, у свою чергу, ще сильніше виділяє Тетяну із всіх панянок того часу.

Уже в перших описах Тетяни можна помітити її близькість до природи, але не просто до природи, а саме до російської природи, до Росії:

Вона любила на балконі

Попереджати зорі схід,

Коли на блідому небокраї

Зірок зникає хоровод…

…при затуманеному місяці…

У цих рядках присутня ще один образ, що зв’язує її із природою – місяць. Невловимий трепет душі Тетяни, навіть биття її пульсу й тремтіння руки, передаються вселеної, і “у темному дзеркалі одна тремтить сумний місяць”:

Морозна

ніч, все небо ясно;

Світил небесних чудовий хор

Тече так тихо, так згідно…

Тетяна на широкий двір

У відкритому платтячку виходить

На місяць дзеркало наводить;

Але в темному дзеркалі одна

Тремтить сумний місяць…

Образ природи невіддільний від образа Тетяни, тому що для Пушкіна Природа є гармонія душі людської, і в романі ця гармонія душі властива лише Тетяні:

Тетяна (російська душою,

Сама не знаючи чому)

З її холодною красою

Любила російську зиму.

Безперечно, що одна з головних цілей, для якої в роман уводиться образ Тетяни, полягає в протиставленні її Онєгіну, лицемірству й недосконалості. Найбільше повно це протиставлення відбите в єднанні Тетяни із природою, у її близькості до свого народу.

Сон Тетяни має в тексті роману подвійний зміст. Будучи центральним для характеристики “росіянці душою” героїні роману, він також зв’язує зміст попередніх глав із драматичними подіями шостої глави. Сон, насамперед, пояснений напруженими переживаннями Тетяни після “дивного” поводження Онєгіна під час пояснення в саду.

Пушкін дуже точно вказує на те, що Тетяна набагато глибше Євгенія, саме підкреслюючи її вік. Тетяна у свої тринадцять років – натура винятково духовно розвинена, з особливим внутрішнім миром, вона натура тверда й непохитна у своїй шляхетності, щирості, чистоті, на відміну від Євгенія у свої вісімнадцять років.

З розумінням Пушкін описує те, як у Тетяні прокидається любов. Головна героїня намагається вирватися з повсякденного кола друзів і подруг – вона перша пише любовний лист Онєгіну! У ті часи це було не прийняте. У цьому листі вона виражає всі свої щирі почуття, думки й мрії.

Протягом усього роману ми спостерігаємо, з якою теплотою й любов’ю Пушкін описує Тетяну. У Тетяні видна сила духу російської людини, почерпнута з народу.

Але от пройшло час, Тетяну видали заміж “по боргу”, “за бажанням матінки”, але вона однаково вірна своєї першої любові:

Я вас люблю (до чого лукавити?),

Але я іншому віддана;

Я буду століття йому вірна.

На цих чудових рядках я хотів би закінчити свій Твір, виділивши їх як епілог.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Роль Тетяни Ларіній у романі Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Categories: Нові твори

Links