Роль пейзажу в романі Тургенєва “Батьки й діти”


Пейзаж допомагає письменникові розповісти про місце й час зображуваних подій. Роль пейзажу в добутку різний: пейзаж має композиційне значення, є тлом, на якому відбуваються події, допомагає зрозуміти й відчути переживання, щиросердечний стан і Думи героїв. За допомогою пейзажу автор виражає свою точку зору на події, а також своє відношення до природи, героям. Один із кращих пейзажистів у світовій літературі – Тургенєв. Він запам’ятав у своїх оповіданнях, повістях і романах мир російської природи. Його пейзажі відрізняються безыскуссной красою, життєвістю, вражають дивною поетичною пильністю й спостережливістю

Сад і парк у Спасском, околишні поля й ліси – перші сторінки книги Природи, що Тургенєв не утомлюється читати все життя. Разом із кріпосними наставниками він ішов по стежках, дорогам, що ведуть у поля, туди, де влітку тихо зыблется жито, звідки видні. майже, що загубилися в хлібах сільця. Скільки росіянці душі, уяви взято із цих спаські років! Ми знайомі з Тургенєвим-Пейзажистом по “Записках мисливця”.

Неперевершеним майстром російського пейзажу залишається Тургенєв і в романі “Батьки й діти”. Як і у всіх творах Тургенєва, пейзаж в “Батьках і дітях” здобуває важливе значення. В 60-е роки протиріччя між лібералами й демократами були, в основному, по селянському питанню

Тургенєв показує в третьому розділі роману,


що ж являла собою усе ще кріпосницька Русь, про яку сперечалися “батьки” і “діти”. Відповідь на це питання автор дає пейзажем: “Місця, по яких вони проїжджали, не могли назватися мальовничими… Попадалися й малюсінькі ставки з худими греблями, і деревеньки з низькими избенками під темними, часто до половини разметанными дахами. Як навмисно, мужички зустрічалися всі обтерханные, на поганих клячонках…

Схудлі, шорсткі, немов обгризені корови жадібно щипали траву по канавах”. Автор малює селянські поля, погані ліси, убогі пасовища, запущені водойми, що розвалилися избенки із з’їденої худобою під час бескормицы соломою з дахів. Малюючи сільський пейзаж, письменник говорить про селянське руйнування ясніше і яскравіше, ніж це могли б зробити довгі описи й міркування. Побачивши цього руйнування навіть Аркадій розуміє необхідність перетворень

“Але як їх виконати, як приступитися?..” – думає він. І це було дійсно головне питання епохи. Тургеневский пейзаж пронизаний любов’ю до селянства, до рідної країни. “Весна брала своє

Всі навкруги золотисто зеленіло, все широко й м’яко хвилювалося й лисніло під тихим подихом теплого вітерцю. Усе – дерева, кущі й трави”. Картина весняного пробудження природи вносить у роман надію на те, що година відновлення батьківщини наступить. У романі дані й пейзажні замальовки, що мають самостійне значення, але композиційно підпорядковані основній ідеї роману

Пейзажем глави одинадцятої, описом літнього вечора Тургенєв зображує, як глибоко й сильно діє Природа на людину, будучи джерелом його настроїв, почуттів, думок. “Уже вечоріло; сонце зникло за невеликий осиковий гай, що лежав у полверсте від саду: тінь від її без кінця тяглася через нерухливі поля… Сонячні промені, зі своєї сторони, забиралися в гай і, пробиваючись крізь хащу, обливали стовбури осик таким теплим світлом, що вони ставали схожі на стовбури сосон, а листя їх майже синіла й над нею піднімалося блідо-голубе небо, ледве обрумяненное зарозвівайся

“Як добре, боже мій!” – подумав Микола Петрович”. Ця картина вечереющего дня набудовує Кірсанова на мрійливий лад і дає підставу думати, що “можна співчувати природі”, насолоджуватися її із красою. За допомогою цього пейзажу автор показує свою незгоду з точкою зору Базарова, сперечається зі своїм героєм, що бачить у природі тільки майстерню, у якій трудиться людина. Безглуздість, нісенітність затіяної Павлом Петровичем дуелі з Базаровым оттеняется описом “славного свіжого” ранку, роси, що “блищала сріблом на павутинках”, неба, з якого “сипалися пісні жайворонків”, фігурою селянина, що гнав “двох поплутаних коней”. В 25-й, 26-й главах розповідається Історія любові й одруження Аркадія

Разом з Катею він сидить на ослоні в саду, у тіні високого ясена. Ясен обраний не випадково: “ясен по-російському дуже добре названий: жодне дерево так легко і ясно не протягає на повітрі, як він”. Історія любові й одруження Аркадія – це історія ясна, спокійна. “Слабкий вітер”, “блідо-золоті плями світла”, “рівна тінь” – характерне пейзажне обрамлення нескладної історії довірливого зближення молодих людей. Пейзаж підкреслює пряму протилежність Аркадія й Каті Базарову, егр суворого життя, вигляду й долі. Глибоким ліризмом овіяна картина сільського цвинтаря, куди приходять старі Базаровы поплакати на могилі сина

Пейзаж передає силу скорботи батьків. Цвинтар “виявляє вид сумний; його канави, що оточували, давно заросли”, ” два-три деревця дають убогу тінь, старі довго дивляться на “німий камінь”, під яким лежить їхній син. У цей опис Тургенєв вніс свою оцінку Базарова і його справи. З любов’ю й болем говорить він про свого героя й у той же час затверджує думка про те, що “жагуче, грішне, що бунтує серце” його героя билося в ім’я тимчасових минущих цілей: “квіти, що ростуть на могилі Базарова, свідчать… про вічне примирення й про життя нескінченної”.

У деяких випадках пейзаж допомагає письменникові підкреслити настрої й переживання своїх героїв. Наприклад, картина “білої зими з жестокою тишею безхмарних морозів, щільним, скрипливим снігом, рожевим інеєм на деревах і блідо-смарагдовому небі” в останній главі роману гармоніює з піднятим настроєм Аркадія й Каті, Миколи Петровича й Фенечки, тиждень назад що назавжди з’єднав свої долі. У всіх цих картинах, що відрізняються реалістичною конкретністю, поетичністю, відчувається велика любов письменника до рідної російської природи і його рідке вміння знайти найбільш підходящі й точні слова для її зображення. Картини природи в “Батьках і дітях” займають незначне місце в порівнянні з першими романами Тургенєва (” Ру-Дин”, “Напередодні”, “Дворянське гніздо”). Автор підкреслює, що разом із дворянськими гніздами занепадала й навколишня їх природа

У пейзажі – у заключному акорді книги – Тургенєв розкривав життєстверджуючу правду природи, її невичерпну міць, її із красу. За словами Горького, “изумительно просто й по^-осінньому прозоро вмів писати про все це Тургенєв”. Проза його звучить як музика



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Роль пейзажу в романі Тургенєва “Батьки й діти”

Categories: Нові твори

Links