РОБІН ГУД І ГЕРФОРДСЬКИЙ ЄПИСКОП – ФОЛЬКЛОРНІ БАЛАДИ ПРО РОБІНА ГУДА

Присвячено рицарям славним пісні,

Робін Гудові зокрема,

А про те, як в єпископа злого він взяв,

Крім моєї, пісні нема.

В Барнеській долині сталося це,

Де ліс зелений ізріс,

Єпископ із пишним почтом своїм

Проїхати мав той ліс.

“Прудкого оленя,- сказав Робін Іуд,-

Найкращого вбити слід;

Герфордський єпископ сьогодні сповна

Заплатить нам за обід.

Вб’ємо ми оленя й зготуєм його,

Допоки вогонь не погас,

А я пильнуватиму, щоб не подавсь

Єпископ деінде од нас”.

І Робін, і хлопці його одягли

Вівчарськеє убрання,

І єпископ навколо вогнища їх

Побачив зі свого коня.

“Гей, що тут у вас? – єпископ гукнув.-

А хто ж це, хто це посмів

Королівського звіра шляхетного вбить,

Коли тут так мало їдців?”

“А ми вівчарі,- Робін Гуд відповів,-

І сир нам овечий набрид,-

Шляхетний олень – королівський звір

Сьогодні в нас на обід”.

“Ви сміливі хлопці, король мусить знать,

Що ви накоїли тут,

Отож збирайтесь зо мною в путь –

На королівський суд!”

“О змилосердься! – Робін гукнув,-

Не личить злоститись попам!

Невже-таки й справді ти б захотів

Життя вкоротити нам?”

“Яке милосердя,- єпископ сказав,-

Та й як йому бути тут?

Мерщій збирайтесь зо мною йти

На королівський суд!”

Тут спиною Робін на дуба зіперсь,

А

ногою вперся в моріг

І з-під вівчарського убрання

Витяг мисливський ріг.

Він встромив його в рота вузьким кінцем

І враз почав сурмить,

І сімдесят його молодців

На поклик з’явились ту ж мить.

На коліна упали вони перед ним,

І він владно долоню простер,

І тоді довгов’язий Крихітка Джон

Обізвався: “Що сталося, сер?”

“Аж ось герфордський єпископ стоїть,

Милосердя не має він, ні!”

“То вбий його,- Крихітка Джон сказав,-

І нехай він згниє в труні!”

“О, будь милосердним, Робін Руд,-

Єпископ обізвавсь,-

Коли б я знав, що стріну тебе,

Я б іншим шляхом подавсь!”

“Ні, милосердя тобі нема,-

Озвавсь тоді Робін Руд,-

В Барнеській долині буде суд,

Короткий і правий суд!”

І за руку єпископа Робін повів

У Барнеську долину ту ж мить,

І він мусив обідати з ними вночі,

І пиво й вино з ними пить.

І єпископську мантію Крихітка Джон

На зеленій траві розіслав,

І з товстого єпископського гаманця

Триста фунтів відрахував.

“Приємно,- тут Крихітка Джон сказав,-

Дивитись на злото сяйне,

Але неприємно дуже мені,

Що єпископ не любить мене!”

І музикам грати звелів Робін Гуд,

І в одежі його старій

Танцював той єпископ і дуже радів,

Що з лісу вийшов живий.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

РОБІН ГУД І ГЕРФОРДСЬКИЙ ЄПИСКОП – ФОЛЬКЛОРНІ БАЛАДИ ПРО РОБІНА ГУДА

Categories: Скорочені твори

Links