Рік смерті Флобера

Сучасникам Флобера і йому самому, при всій їхній формальній досконалості, чогось не вистачає для створення справді високого мистецтва

“Допустимо навіть, що важіль у нас є, але де знайти точку опори?” – говорить Флобер. Він дає собі й своїй системі роботи саму тонку й саму нещадну оцінку:

“Ні в стилі в нас всіх немає недоліку, ні в гнучкості смичка й пальців, що свідчить про талант. Оркестр у нас складний, палітра багата, засобу різноманітні. У всяких вивертах і завязочках ми розуміємо, імовірно, більше, ніж абиколи. Немає якогось внутрішнього початку – от чого нам не вистачає. А в ньому – душу речей, сама ідея сюжету. Ми збираємо замітки, робимо подорожі, горі, горі! Ми стаємо вченими, археологами, істориками, майстрами на всі руки й знавцями. Яке все це має значення? Де ж серце, одушевление, соки? Звідки виходити й куди направлятися?”

Навряд чи у всій літературі після 1848 року можна зустріти таку вірну й таку чесну самокритику

Рік смерті Флобера (1880 р.) був роком організації французької робочої партії. Із цього моменту ріст робочого руху, проникнення марксизму в широкі кола революціонерів Франції, діяльність Геда й Лафарга почали підготовляти вихід з того важкого положення, у якому виявився розвиток літератури н мистецтва через крах буржуазного гуманізму. Політична активізація Золя й Франса під час справи Дрейфуса, вплив

на Франса революції 1905 року в Росії, звертання Верхарна до революційної робочої тематики-все це свідчило про початок відродження віри в прогрес і в краще Майбутнє людства. Прапор гуманізму підхопив пролетаріат, найбільший зразок пролетарського гуманізму дав у своїй Творчості Гіркий

Зараз для “майстрів культури” Заходу відкривається вихід з того творчого тупика, у якому безплідно й болісно билася художня думка Флобера


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Рік смерті Флобера

Categories: Нові твори

Links