Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Рідний звичай старовини в поетиці Пушкіна

Рідний звичай старовини в поетиці Пушкіна

Початку волі увесь час підтримувалися й підігрівалися, з якої сторони не подивитися. Кавказ – це боротьба горців за волю. Бессарабія – це, часто майже наочна, діяльність членів таємних суспільств або людей, близько до них що розташовувалися:: насамперед В. Раєвський, М. Орлів, К. Мисливців… Те ж – Україна (Каменка). “Хоча Пушкін,- писав П. А. В’яземський,- і не належав до змовии, що приятелі таїли від нього, але він жив і розжарювався в цій пекучій і вулканічній атмосфері”.

А, крім того, росіянин південь – це максимальна наближеність

до самих гарячих крапок європейського півдня: ще досить далеко революційна Іспанія, але багато ближче зі своїм рухом карбонаріїв Неаполь і вже зовсім під боком грецьке повстання. Європейський південь кипить, вирує, хвилюється. І виходить, хвилює, розбурхує, спонукує. До того ж південний порт Одеса – місце, куди надходять не тільки безмитні товари, але й нецензурованные іноземні газети.

И в той же час Пушкін, будучи на півдні так вільний, як ніколи до цього, був там так само невільний, як ніколи до цього. Він – фактично єдиний політичний засланець у цілій країні. Може вільно їздити, але в строго

відведених межах. Клітка велика, але вона все-таки – клітка. І він – в’язень. Будь-які спроби домогтися можливості побувати, не говорячи вже про закордон,- у столицях, хоча б у відпустці, безуспішні. Ніколи більше, як у молодості, не виявилося в Пушкіна з такою силою настільки гостре відчуття волі й настільки гостра свідомість неможливості її. Потрібно було випробувати величезну иол-ноту вільності, вкусить від її, щоб відчути й зрозуміти, її несбыточность, постійно переживати жагучий порив до неї й вічну незадоволеність, драматично сприймаючи й переживаючи будь-які обмеження. Звідси два постійних на півдні й стійко зв’язані образи: птаха й клітки.

* У чужині свято спостерігаю

* Рідний звичай старовини:

* На волю пташку випускаю

* При світлої святі весни.

* Я став доступний утешенью;

* За що на бога мені нарікати,

* Коли хоч одному створінню

* Я міг волю даровать!

* (“Пташка”)

Цікаво один збіг образів. П. Долгоруков ще раніше у своєї щоденнику записав: “Пушкін говіє разом з нами (тобто із чиновниками канцелярії Инз’ова, які зобов’язані були поститися.- Н. С). По закінченні заутрені намісник оголосив йому волю (Пушкін перебував під домашнім арештом:.- Н. С), і він, як пташка із клітки, пурхнув з генеральського кабінету на вулицю… до Мабуть, у всьому вигляді молодого Пушкіна виникала мінутами така безпосередність і сила пориву, що вподібнювала його пгице. Посилаючи “Пташку” Н. И. Гнєдичу в Ч1ае 1823 року, Пушкін писав: ” чиЗнаєте ви зворушливий звичай російського мужика у світле Воскресіння випускати на волга пташку? от вам вірші на це”. Але вірші писалися не тільки на це. Зворушливий сюжет звільнення пташки супроводжувався драматичною історією укладеного молодого орла, а образ клітки, що розгорнула, – образом темниці, що замкнула:

* Сиджу за гратами в темниці сирої.

* Вигодуваний у неволі орел молодий,

* Мокнув смутний товариш, махаючи крилом,

* Криваву їжу клює рік вікном…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Народності в поетиці Пушкіна Тому шлях, по якому пішов Пушкін Е тридцяті роки, був єдино вірним шляхом, тому що він відповідав корінним завданням суспільно-історичного розвитку Росії. Народності, що розуміється не як елементарна стилізація під так званий “народну мову” і не як нове відтворення старих мотивів народних казок, билин і пісень, але як справжнє й...
  2. Образ Барклая де Толли в поетиці Пушкіна В “Поясненні”, надрукованому в “Сучаснику” у відповідь на обвинувачення його з перебільшенні заслуг Барклая де Толли й у применшенні значення Кутузова, Пушкін писала: “Мінута, коли Барклай примушений був поступитися начальство над військами, була радісна для Росії, але проте важка для його стоїчного серця. Його відступ, що нині є ясною й...
  3. Фрази із прямим і зворотним порядком слів у поетиці Пушкіна Вірші звернені друг до друга за правилом злегка зрушеної дзеркальної симетрії або неповної інверсії, що є одним з найбільш частих прийомів Пушкіна. Фігура ще різкіше підкреслена поляризованою позицією особистих займенників “я” і “ти”. Вони беруть обидва вірші в композиційно-значеннєву рамку й задають умови для подальшого фразового ритму. Потім випливають дві...
  4. Особливість опису природи в поетиці Пушкіна Особливість пушкінського опису, у першу чергу, визначається епітетом “пишне” (увяданье). Не просто увяданье, а увяданье святкове, урочисте, пишне. Тому стають особливо відчутними й обрані Пушкіним слова для визначення фарб осіни – лісу не просто червоні й жовті, але У багрець і в золото одягнені ліси. Слово “золото” взагалі надає образу...
  5. Скорочено “Всякому місту звичай і права” Сковороди У вiршi Всякому мiсту – звичай i права. Г. Сковорода розмiрковує над тим, що багато людей перебувають у полонi своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють iнших, наживаються за їхнiй рахунок. У лiричного ж героя поезiї є одна турбота, один клопiт – – як прожити життя чесно, по совiстi. Але...
  6. Всякому місту – звичай і права – Григорій Сковорода Скорочено Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, ,...
  7. Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому городу – звичай і права” Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Сковорода цікавий не лише як філософ, але як педагог, практик, теоретик, просто людина. Так, у вірші “Всякому городу – звичай і права” письменник виступає проти...
  8. Вісники старовини Україна – багатонаціональна країна. З уроків географії ми знаємо, що на її теренах мешкають представники понад ста національностей і народностей. Але найбільша питома вага в складі населення – 73 відсотки – припадає на українців. Культура та побут українців, що населяють різні регіони країни, хоч і має багато спільних, загальнонаціональних рис,...
  9. Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Народився у с. Чорнухи на Полтавщині у бідній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Три роки (1741-1744) співав у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети (деякий час був регентом – керівником хору), це дало змогу побувати за кордоном: в Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Угорщині. Там Сковорода збагачував знання, відвідував лекції відомих...
  10. Всякому місту – звичай і права скорочено – Григорій Сковорода Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший...
  11. Твір по вірші А. С. Пушкіна “ДО ЧААДАЄВА” “Мій приятель, вітчизні присвятимо Душі прекрасні пориви”. Поет призиває нас звільнитися від “влади фатальний” коли прийде пора до дії. Пушкіна призиває й заклинає нас вірити в “зірку чарівного щастя”, тобто у волю, гарні часи для Русі. По – моєму вірш починається з відкидання тихої слави, тому що Пушкін відкидає славу,...
  12. Осуд війни в поетиці іспанських авторів Уже перший його поетичний відгук на події війни – вірш “Злочин відбулося в Гранаде” – одержало найширший резонанс у країні й за її межами. Вражений звісткою про загибель Лорки, Мачадо малює єдиноборство поета зі смертю, що стала перед ним в обличчя “ізводу катів”. У цьому приголомшливому по силі трагічного звучання...
  13. Сни в булгаковській поетиці Сни в булгаковській поетиці мають різноманітне значення. Сон – це блаженна, бажана, чаемая норма, можливість “переграти життя”, змінити її катастрофічний хід. Сон – це виявлення прихованих і подавлених прагнень, здійснення мрії про світ і спокій, які ніяк не складаються наяву. Сон, нарешті, це вічне крутіння навколо хворої крапки, про яку...
  14. Вільнолюбний характер віршів Пушкіна “В’язень” і “Кавказ” Пушкін – великий росіянин національний поет. Він коштує в ряді таких геніальних художників слова, як Шекспір, Гете, Лев Толстої. Поезія Пушкіна – втілення волелюбності, патріотизму, мудрості й гуманізму російського народу, його могутніх творчих сил. Пушкіна був співаком і натхненником визвольного руху Перебуваючи в південному посиланні, Пушкін перейнявся революційними настроями декабристів....
  15. Прагнення до волі в поезії А. С. Пушкіна”(1) На початку XVIII століття освічені дворяни шукали шляхи звільнення російського народу від рабського, приниженого стану, від гніта самодержавства. Революційні ідеї декабристів знайшли своє відбиття й у Творчості геніального поета А. С. Пушкіна. Особливо актуальної стала тема волі й волі після того, як Пушкін випробував переслідування царського двору на собі. Саме...
  16. Твір на тему “Рідний дім” Людина, де б вона не мешкала, у міській квартирі чи власному будинкові, завжди лине думками до батьківської оселі. Місце, де тебе було виколисано та викохано, закарбовується у пам’яті на все життя. Для мене таке місце – це бабусина хата в селі, де я проводжу майже кожні канікули. Цей будиночок є...
  17. Де рідний край, там і рай Матеріал уроку. Ліна Костенко “Усе моє. все зветься Україна”. Мета. Розширити та узагальнити знання учнів про Україну та її рослину-символ – калину; розвивати зв’язне мовлення; вдосконалювати навички виразного читання; прищеплювати любов та повагу до рідного краю. Обладнання. Портрет поетеси, збірка з віршами про Україну, малюнки та ілюстрації із зображенням калини....
  18. Мова рідний, слово рідне Україна, український народ, українська Мова! Які величні, незрівнянні ні із чим поняття! Україна, як і Українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові звучить голос смутку й краси, величі й слави, країна, де найбільше люблять волю й довго не мали її, країна гарячої любові до народу й чорної...
  19. “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” (життя і творчість Миколи Вороного) Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не залишив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сторінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О. І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізнатися про поета....
  20. Образи й символи в ліричній поезії Пушкіна У вірші “Пророк” Пушкін в образі пророка мав на увазі поета. Картина, зображена Пушкіним, у декількох дрібних деталях сходить до VІ глави Книги Исаии в біблії (шестикрилий Серафім з палаючим вугіллям у руці). Вірш спочатку являв собою частина циклу із чотирьох віршів, під заголовком “Пророк”, протиурядового, патріотичного змісту, присвячених подіям...
Рідний звичай старовини в поетиці Пушкіна
«
»