Психофізичні та соціальні аспекти старіння

1.Вікові зміни фізичних параметрів організму людей літнього та похилого віку

2.Особливості вікових змін психіки у похилому віці

3.Соціальні проблеми літніх людей

1. Фізичні вікові зміни людського організму – звичайні та гострі. Звичайні фізичні зміни відбуваються в організмі кожної людини, до них можна пристосуватися:

1. зменшення росту людини (до 10 см); 2. втрата маси тіла (у 65-74-річному віці – до 7 кг); 3. зміни шкірних покривів; 4. потовщання і ламкість нігтів; 5. остеопороз; 6. втрата еластичності та сили м’язів; 7. обмеження рухливості суглобів; 8. погіршення слуху (зниження голосної чутливості після 40 р.); 9. втрата нюху і смаку; 10. зниження гостроти зору (особливо кольорової чутливості після 50 р.); 11. зниження тактильної чутливості (підвищення больового порогу); 12. дефомація щелепи; 13. втрата клітин головного мозку (від 20-річного віку – незворотня); 14. зменшення життєвої ємності легень (задишка); 15. зниження скоротливої функції міокарда (обмеження фізичних можливостей).

Гострі фізичні зміни трапляються не з кожною людиною; вони викликають незворотні зміни; їх спричинюють найчастіше захворювання (хронічні неліковані процеси, нові – онкологічні, гострі інфекційні хвороби, травми тощо).

2. Психо-емоційні вікові зміни: звичні (характерні для даної вікової групи; існують механізми пристосування до них) відчуття власної непотрібності; почуття самотності та ізольованості; одноманітність, обмеження зацікавлень; втрата певності у собі; затруднення при засвоєнні нової інформації (здовження термінів і погіршення здатності поповнення, засвоєння, збереження і відтворення інформації); напруження і стрес внаслідок ускладнення адаптації до нових ситуацій; зміни особистісних якостей (звуження емоційного спектру, почуттів, невідповідність емоційних реакцій до причин, що їх викликають, аномальні реакції – кризові та депресивні стани, неврози, стабільне зниження настрою); втрата пам’яті (первинної, короткочасної); зміни в режимі сну; гострі (пов’язані з порушеннями психіки внаслідок анатомічних змін у головному мозку) деменції первинні (сенільна деменція, хвороба Альцгеймера, хвороба Піка, хвороба Паркінсона) і вторинні (мультиінфарктна, метаболічна, внаслідок депресії, медикаментозна); психози. Реституціалізація в геронтогенезі.

Механізми компесації та атаптації в похилому віці:

– активування асоціативної пам’яті та здатності до переключення уваги; – розширення соціальних контактів і підтримка їх на достатньо високому рівні; – психологічна корекція (для підсилення здатності до зміни ставлення до самого себе); – збереження погодження з власною ідентичністю, яка спирається в основному на минуле; – оцінка минулого; – очищення сповіддю і зізнанням; – зниження рівня вимог; – формування психічної гнучкості; – “включення” у чужу ситуацію; – віднаходження змісту життя.

3. Соціальні проблеми літніх людей умовно можна поділити на групи: А) матеріально-фінансового характеру. Низький рівень пенсій. Втрата матеріальних заощаджень. Приватна власність, житло і доходи. Трудова зайнятість. Б) медико-соціальної реабілітації. Повна або часткова втрата здатності до самообслуговування, пересування, орієнтування, спілкування, контролю за своєю поведінко, а також до участі в трудовій діяльності. В) психологічного благополуччя. Рольова невизначеність внаслідок виходу на пенсію. Втрата звичних соціальних ролей – годувальника сім’ї, трудівника на виробництві, члена трудового колективу, друга, партнера, батька тощо. Звуження кола спілкування (обмеження контактів у професійному, товариському, родинному, сімейному середовищі), самотність. Усвідомлення невідворотності фізичних проблем, почуття безпорадності.

Психофізичні та соціальні аспекти старіння