Провідні засоби індивідуалізації персонажів роману “Пригоди Олівера Твіста”. Характеристика образу Олівера Твіста. Соціальна дієвість творчості Діккенса

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС

I семестр

1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 20

Тема. Провідні засоби індивідуалізації персонажів роману “Пригоди Олівера Твіста”. Характеристика образу Олівера Твіста. Соціальна дієвість творчості Діккенса

Мета: допомогти учням з’ясувати ідейно-художні особливості образу головного героя роману, майстерність автора у змалюванні образу, провідні засоби індивідуалізації персонажів твору; розвивати навички характеризування героїв, висловлювати

свої думки про них; аналізувати художні засоби й авторські прийоми індивідуалізації персонажів; виховувати оптимістичне світобачення, критичне мислення, кращі людські якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

Діккенс постійно закликає до вдосконалення духу…

Дж. Оруелл

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. “Діккенс постійно закликає до вдосконалення духу…” – говорив Дж. Оруелл (звернення до епіграфа уроку). Так, у маленького бідного хлопчика Олівера Твіста,

який зростав у таких жахливих умовах, є чого повчитися навіть дорослим. І перш за все – сили духу, терпіння, стійкості, людської гідності. Про це поговоримо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми та мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя

Віра Чарльза Діккенса в людину була безмежною. Він виробив навіть власну моральну філософію, одне із положень якої – твердження, що все може сприяти моральному вдосконаленню людини: і перемоги, і поразки, і злидні, і багатство, і любов, і дружба, і родинне щастя – так само, як їх відсутність та самотність.

Щоправда, це може реалізуватися за наявності у неї морального інстинкту, вродженої схильності творити добро, уміння бути відкритою, вдячною світові за все, навіть за погане, готовності віддавати себе іншим. Письменник не сумнівався, що всі ці якості є в людини, і вони обов’язково мусять узяти гору над темними силами в людській душі.

Ось чому Олівер Твіст виходить переможцем у творі, а його ворогів жорстоко й заслужено покарано.

Розглянемо образ Олівера Твіста детальніше.

2. Складання “анкети” героя роману

Ім’я

Олівер Твіст

Вік

Від народження до підліткового віку та юності

Батьки

“Плід нещасної любові” заможної дівчини Агнеси й одруженого чоловіка

Освіта

Початкова, потім самоосвіта

Зовнішність

Худий, блідий, виснажений хлопець

Заняття

Помічник на фермі місіс Менн, помічник трунаря, помічник у злодіїв

Характер

Терплячий, стійкий, добрий, милосердний, вдячний, сильний духом, має власну гідність

3. Евристична бесіда

¦ Коли вперше Олівер виявив стійкість, жагу до життя? (Ще за народження, бо ніхто не турбувався, щоб він вижив.)

¦ Як ставився герой до голоду, до знущань і побоїв? (Терпляче, покірно)

¦ З чим не змирився хлопець і проти чого несподівано запротестував, дав відсіч кривдникові? (З образою пам’яті матері; почав бити іншого помічника трунаря Ноя, старшого й сильнішого за нього хлопця.)

¦ Які почуття переживав Олівер, коли злодії його викрали у містера Браунлоу? (Сором, бо люди, які до нього добре поставилися, могли подумати, що він їх зрадив.)

¦ Що, крім добробуту, хороших умов життя, побачив і відкрив для себе Олівер Твіст, перебуваючи у місіс Мейлі? (Красу природи, почуття вдячності близьким йому людям, відповідальності за них.)

4. Проблемне питання

¦ Чи можна, на вашу думку, чого повчитися в Олівера Твіста сучасному читачеві?

5. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”

Якими є провідні засоби індивідуалізації персонажів у романі Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста”?

Очікувані відповіді

– Загострена одноплановість характеризування героїв.

– Індивідуалізоване мовлення.

– Індивідуалізовані портрети.

6. Слово вчителя

Персонажі роману легко поділяються на героїв і лиходіїв, причому перші обов’язково піднесено ідеальні, безгрішні та правильні, а другі – зловісні, похмурі й маніакальні.

До представників першої групи належать, крім самого Олівера Твіста, містер Браунлоу, місіс Мейлі та її названа дочка Роза, доктор Лосберн, місіс Бедвін. Усіх їх об’єднують одні й ті самі риси: жертовність, сентиментальність, чутливість, м’яка, неагресивна вдача й добрий гумор. Вони милі, приємні люди, які вміють співчувати й відгукуватися на чужий біль.

Разом із тим ці герої різні. Місіс Мейлі – практична, розсудлива, зі становими забобонами (забороняє синові одружуватися з Розою через її невідоме, “темне” походження); Роза – чиста, наївна, самовіддана дівчина, готова пожертвувати щастям заради спокою своєї благодійниці; містер Браунлоу – дивак (посеред вулиці читає книгу, нічого не помічаючи навколо себе, “наче сидів у кріслі у своєму кабінеті” замість того, щоб вимагати для Олівера покарання чи принаймні хоча б підозрювати його, він залишає хлопчика у себе). Лікар Лосберн – детектив за покликанням, діяльний, енергійний, може потрапляти через це навіть у небезпечні ситуації.

Героям позитивним протистоять негідники: Феджін, Білл Сайкс, Монкс, містер Бамбл та ін. Злодії, награбувавши грошей, здатні тільки пиячити або битися одне з одним. Вони боягузи й здатні на зраду. Їх побут, кімната з павуками й мишами, з трухлявими віконницями, хаосом і занедбаністю найкраще характеризують примітивізм їх духовного світу.

Незважаючи на багато спільних рис, ці герої також усі різні.

Феджін – хитрий лицемір, який очолює банду кишенькових злодіїв. Його мова улеслива, коли заманює новачків, удавано ласкава (“Старий єврей усміхнувся, низько вклонився Оліверові й, стискаючи його руку, сказав, що сподівається з часом ближче зійтися з ним”; “- Любі хлоп’ята, любі! – сказав єврей. – Що ж ти приніс, Пронозо? – Двоє гаманів,- відповів молодий джентльмен”) Разом із тим він радіє, що повісили п’ятьох його спільників, і тепер не треба ні з ким ділити здобич, ніхто його не викаже поліції.

Білл Сайкс – грубий, жорстокий убивця, у якого не залишилося нічого людського. Навіть його пес такий самий “злочинний”. Злочинець не має жалю ні до жінки, яка його віддано кохала, ні до своїх спільників (“Ти ніколи нічого не чуєш,- злісно засміявся Сайкс,- підкрадаєшся і зникаєш нечутно, щоб ніхто не помітив. Шкода мені, що ти не був тим собакою, Феджіне, за півхвилини до цього!”, “Із мене тобі не вдасться насміятись, хіба що на шибениці. Я тебе тримаю за хвіст, і щоб я пропав, коли випущу. Пам’ятай! Як я встрягну, то потягну й тебе за собою!”)

¦ Виділіть головні думки з розповіді вчителя й зробіть висновки.

V. Домашнє завдання

Схарактеризувати героїв твору, проаналізувати засоби їх індивідуалізації.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Завершіть речення.

– В Оліверові Твісті мене вражає…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Провідні засоби індивідуалізації персонажів роману “Пригоди Олівера Твіста”. Характеристика образу Олівера Твіста. Соціальна дієвість творчості Діккенса