ПРОВАНСАЛЬСЬКІ ТРУБАДУРИ

ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

ПРОВАНСАЛЬСЬКІ ТРУБАДУРИ

У відблиску меча читаю древню книгу

І даму серця здалеку люблю.

Л. Костенко

Середньовічна рицарська поезія є одним із найвищих проявів людського духу. На відміну від героїчного епосу, де вславлялося служіння батьківщині, релігії, сюзеренові, у ліриці утверджувалася переважно самоцінність життя і душевних переживань людини. Це нове слово в тогочасній літературі. Поезія трубадурів виникла в Провансі в XI ст. Слово “трубадур” означає “знаходити, відшукувати”.

Трубадури шукали нових поетичних жанрів, а також рим, які вони і ввели до європейської поезії. Досягненням їхньої лірики є також оспівування шляхетної дами (культ Чарівної Дами) і кохання до неї: ідеального, чистого, благородного, т. зв. “кохання віддалік”. Лицар присвячував дамі (якої, можливо, жодного разу не бачив) вірші, у яких описував її красу й душевну досконалість, заради неї на турнірах викликав на герць інших рицарів. Цікавим породженням культу Чарівної Дами, була поява мандрівних рицарів (прообрази Дон Кіхота). Вони подорожували шляхами Європи або східних країн, здійснюючи подвиги в ім’я своїх
дам, іноді гинули з жіночими іменами на вустах.

Популярними були й життєписи трубадурів. У середньовічній біографії Бертрана де Борна сказано, що він “був відважним лицарем і воїном, надзвичайно добре слугував дамам і складав пісні, вирізнявся гострим розумом… Він був васалом короля Генріха Англійського й завжди прагнув, щоб королі Франції і Англії воювали один з одним. І якщо між ними був мир, невдоволений Бертран намагався своїми сирвентами зруйнувати його і перекопати можновладців, що мир позбавляє їх честі. Він зазнав багато гарного і поганого, бо сіяв ворожнечу між ними, але через це й склав багато гарних сирвент”.

Улюбленими жанрами трубадурів були канцона та сирвента. Рицар мав не тільки писати вірші, а й складати музику до них. Самому виконувати свої твори йому було необов’язково – для цього існували виконавці-жонглери, які часто були слугами трубадурів. Жонглер годі вважався особою недоторканою, тож господар часто відсилав його до своїх ворогів, аби той зухвалими сирвентами сіяв ворожнечу між васалами супротивника. Іноді подібні місії для жонглерів закінчувалися трагічно: одного з них четвертували за те, що висміяв стару королеву Англії, інший був проданий королем Арагона Альфонсом Другим євреям, які, начебто, спалили його на Різдво. Один із найвідоміших жонглерів – Папіоль – слуга Бертрана де Борна, не боявся співати сирвенти трубадура перед людьми, яких рицар хотів посварити.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПРОВАНСАЛЬСЬКІ ТРУБАДУРИ