Протест проти жорстокості та байдужості за романом В. Голдінга “Володар мух”

Творчість Вільяма Голдінга – найоригінальніше явище англійської прози XX століття. Письменник-гуманіст спробував застерегти людство від втрати людяності, справеДЛИВОСТІ, доброти. Перед лицем жорстокої цивілізації, яка впевнено йде в прірву, письменник ніби закликає нас схаменутися. Свої роздуми щодо тверджень про безгрішність людської природи Вільям Голдінг втілив у романі “Володар мух”.

Майже за сто років до появи “Володаря мух” інший англійський письменник Баллантайн створив роман “Кораловий острів”. У цьому творі

йдеться про те, як група хлопчиків після аварії на кораблі опинилася на безлюдному острові. Прекрасні діти впевнено протистояли всім стихіям, перемагали піратів і людожерів, взагалі з честю долали труднощі. Вільям Голдінг відтворив майже таку ж ситуацію у романі “Володар мух”. Але виявилося, що сучасні маленькі англійці поводилися в ньому зовсім не так, як їхні співвітчизники – герої історії столітньої давності. Чому так сталося? Про це й розмірковує Вільям Голдінг: “Одна з наших вад – віра в те, що зло перебуває десь в іншому місці… Так сталося в Німеччині. Я знаю, це могло статися в будь-якій
країні”.

Герої Голдінга спочатку намагаються побудувати на острові суспільство, яке б керувалося справедливими й розумними демократичними законами. Та важкі умови існування, голод не згуртували дітей, а пробудили в них звірячі інстинкти. Складні обставини зробили хлопчиків непримиримими ворогами, і дитяча громада розділилася на переслідувачів і переслідуваних. Колись виховані та досить освічені англійські діти зробилися безжалісними й жорстокими. Перетворившись на дикунів, діти приносили жертви свинячому черепу, який був начеплений на палицю. Хлопців збуджував запах крові. У людському середовищі запанував закон зграї – байдужість до життя та загибелі собі подібного.

На сторінках “Володаря мух” Вільям Голдінг стверджує, що зло – притаманна людині вроджена якість. Найважчою, на думку письменника, є щосекундна боротьба з цим злим началом, яке штовхає нас на страшні безглузді вчинки. Само таким злочином стала загибель Саймона. До цього були причетні всі. Пригнічені та злякані діти розтерзали фізично слабкого, але наділеного глибокою інтуїцією Саймона. Це сталося саме тоді, коли Саймон йшов до них із важливою звісткою: джерело їхніх страхів і забобонів – це труп пілота, що завис на парашуті в джунглях.

Улюбленим героєм Голдінга можна вважати саме Саймона. У цьому хлопчикові жило природне відчуття істини. Саме Саймон пішов на гору, де ховалося зло, щоб з’ясувати його сутність. Саме Саймонові, хлопчику, що не такий, як усі, відкрилися гіркі істини про світ і людину. Саме Саймон був єдиним, хто щиро допомагав товаришам. Але товариші вже зробилися безликою темною зграєю. В ревищі натовпу не чутно було одкровень Саймона. І замість того, щоб знищити зло в собі, вчорашні товариші вбили маленького месію.

Роман Вільяма Голдінга “Володар мух” сповнений трагізму, але письменник свято вірить у те, що кожна людина спроможна боротися зі своєю внутрішньою пітьмою. Згідно з думкою Голдінга, людина – це не пасивна арена боротьби добра й зла. До найсерйозніших роздумів призводить ще й те, що герої роману саме діти.

На мій погляд, письменник зробив спробу переконати кожну людину в тому, що її власне зло дрімає, але кожної хвилини може прокинутися. Ось тут людина повинна зібрати свої сили й впоратися зі світовим злом, уособленим на якийсь час у ній самій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Протест проти жорстокості та байдужості за романом В. Голдінга “Володар мух”