Проблеми виховання людини-трудівника в п’єсі “Дикий Ангел”
Єдність особистого і громадського, чесна й сумлінна праця кожного члена суспільства, відповідальність перед майбутніми поколіннями за те, що ти зробив у житті – такі визначальні принципи головного героя твору Платона Микитовича Ангела, який вважає їх обов’язковими для всіх.
На перший погляд, Ангел – “куркуляка”, “за копійкою не те, що нахилиться, а ляже”. Та й сам Платон Микитович відверто зізнається, що не байдужий до грошей. Правда, він їх не любить, а поважає. Однак не варто робити поспішні висновки, треба уважніше прислухатися
У розмові з журналістом Клоковим Ангел, відповідаючи на запитання про вищу мету свого життя, каже: “Жити як слід”. Що це означає? Жити тільки для себе? Ні! Платон Микитович не відділяє себе від держави, а вважає себе її частиною. Ангел добре знає, що гроші – мірило достатку, а заробляються вони працею. Хизуватися бідністю, злиднями, на його думку, соромно: “І жити треба неабияк, а добре, багато”.
Платон Микитович виступає за сувору економію, бо в ній – запорука зростання добробуту, багатства країни. Кожна людина повинна вболівати за народне добро,
Для головного героя надзвичайно важливо, яку пам’ять після себе залишить людина. Тому дізнавшись, що син Петро не виступив проти помилкового рішення спорудити багатоквартирний будинок у такому місці, де буде неможливо жити, він радить йому визнати свою помилку перед відповідною інстанцією. А у відповідь чує: “За п’ять років я, може, и не працюватиму тут…” Отже, відповідатиме інший… Це обурює старого, і він гнівно заявляє: “… за кожну годину своєї роботи – відповідай! Помреш – і тоді пам’ять про тебе відповість за діла твої”.
Прочитавши п’єсу “Дикий Ангел”, ми глибше усвідомлюємо, що наша держава буде багатою, а люди матимуть добробут лише тоді, коли кожний – від робітника до державного службовця – ставитиметься до своїх обов’язків відповідально.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)