Проблема співвідношення естетики й етики – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ

РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ

ОСКАР УАЙЛЬД (1854-1900)

” ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ

Проблема співвідношення естетики й етики

Роман “Портрет Доріана Грея” сприймався сучасниками переважно як проповідь естетського імморалізму2, у цьому ж твір звинуватила й тогочасна критика. Оскару Уайльду часто закидали те, що він ставить красу вище моральності. Однак, як це часто буває в художній практиці, зміст роману спростовує це твердження.

Варто зауважити, що, прикрасивши проповідь імморалізму, висловлену лордом Генрі, довершеністю свого стилю, автор водночас вважає, що культ краси й прагнення насолод не повинні призводити до повної відмови від моральності. Отже, начебто задекларований на початку твору войовничий естетичний імморалізм (“Немає книг моральних або неморальних. Є книги добре написані або погано написані. Ото й усе”) є в письменника лише вихідним положенням (а можливо, й своєрідним епатажем, способом привернути увагу читача), водночас розвиток ідеї в його творах відновлює права етики. Тобто якщо Уайльд-теоретик шокує публіку імморальними фразами, то Уайльд-митець ці ж правила своїми творами й письменницькою практикою заперечує.

Так, милуючись своїми героями – лордом Генрі або Доріаном, автор усе-таки засуджує їх. Історія життя й смерті Доріана Грея стає

засудженням гедонізму, морального нігілізму й індивідуалізму. “Невже я зовсім не маю серця?” – це запитання, яке не залишає сумнівів у тому, на чиєму боці симпатії автора (хоча й глибоко приховані під маскою естетської незворушності).

1 Калібан – образ напівзвіра-напівлюдини з твору В. Шекспіра “Буря”.

2 Імморалізм – заперечення принципів і приписів моралі. Відносний імморалізм заперечує закони й приписи моралі, які мають значення в конкретній ситуації і в певному культурному середовищі; абсолютний імморалізм – це заперечення будь-яких моральних цінностей.

Історія життя головного героя досить повчальна. Бажаючи залишатися молодим і вродливим, милуючись власним зображенням, він вигукнув: “О, якби тільки можна було навпаки! Якби це портрет міг змінюватись, а я повік лишався б таким, як зараз!” І письменник “дозволяє” цьому бажанню здійснитися: Доріан залишається зовнішнім утіленням краси, але злочини, які він учинив (зрадництво, смерть Сибіл Вейн, убивство художника Безіла), змінюють портрет до невпізнанності. Він стає символом моральної деградації Грея.

У відповідь на 216 надрукованих критичних відгуків Оскар Уайльд написав більше 10 відкритих листів до редакцій британських газет і журналів, пояснюючи, що ті, хто “не помітив” у романі мораль, є лицемірами, оскільки вона полягає в тому, що “вбивати совість безкарно не можна”. Так, намагаючись остаточно покінчити з докорами сумління, своєрідним матеріальним утіленням яких є портрет, герой убиває себе. Кінцевий висновок твору такий: “А між іншим, Доріане, яку користь має людина, здобувши цілий світ, а загубивши… свою власну душу?..”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Проблема співвідношення естетики й етики – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links