Про мову


Коли на мову людську дивитись як на вираз вражень, думок, міркування людей, то вона й повинна бути не однаковою, як не однакові краї, де живуть люди, не однакові сторони, де вони розселилися. Як не в нашій йолі зробити так, щоб усю землю сповивав той страшенний холод, що огортає їх поміж полярними кружалами, або гріла її та нестямна спека, що стоїть у краях між тропіками, то. так само не сила наша усі мови звести докупи, виробити одну мову задля всіх людей, бо на різних краях землі різні враження, а через це і різні думки, різні почування в людей.

Кажуть, краще було б, якби всі люди говорили однією мовою, не треба було б затрачувати часу на те, щоб, навчитися чужих мов, а той час краще було б затратити на що-небудь корисніше задля людей. Чудні то бажання. Це все однаково як сказати: як добре б було, якби всі люди їли однакову їжу, носили однакову одежу.

Мені здається, що тим і наш світ красний, що він не однаковий, тим і земля наша хороша, що вона вкрита то горами високими, то долинами глибокими, то рослиною псякою. Зробіть так, щоб усе рівно було, як на долоні, щоб однакова рослина вкрила всю землю,- і пропала її краса. Ви занудитесь від тії рівнини та однаковості. Чого ж нам. хочеться однакової задля всіх мови? Не тільки одежею, а й окрасою свого тіла одрізняються поміж собою люди, а ми хочемо, щоб вони всі балакали, однією мовою. Мова ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізняється від других людей. Він повинен буде згинути – стати іншим народом. (За П. Мирним)



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Про мову

Categories: Шкільні твори

Links