Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича
ПРО ЛЮБОВ (Оповідання, 1898) Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими справами у своєму маєтку, на якому був великий борг, тому що його батько багато витрачав на утворення сина. Прагнучи розплатитися,
А. розповідає, що гостює в його ветеринарному лікареві Іванові Иваничу Чимше-Гімалайському й учителеві гімназії Буркину спочатку історію своєї гарної покоївки Пелагії, що була закохана в кухаря, п’яницю й буйну вдачу, а; потім і про власну любов – до дружини товариша голови окружного суду Лугановича Ганні Олексіївні Познайомившись із ними, він стає частим гостем у їхньому будинку, іншому сім’ї. Він буває з Ганною Олексіївною в театрі, подовгу розмовляє з нею. А. почуває себе нещасним Він
А. догадується про її відповідне почуття до нього, але вони не зізнаються один одному (“Ми боялися всього, що могло б відкрити нашу таємницю нам же самим”). Ні А., ні його кохана не бачать перспективи для інших, ніж просто дружні, отно-шений, і тому з роками між ними нічого не міняється, хоча герой почуває, що вона близька йому і їм не можна друг без друга. Після призначення Лугановича в іншу губернію їхня сім’я їде, і під час проводів, заставши Ганну Олексіївну одну в купі поїзда, А. нарешті зізнається їй у любові.
У цю мінуту, за його словами, “з пекучим болем у серце я зрозумів, як непотрібно, дрібно й обманчиво було все те, що нам заважало любити. Я зрозумів, що коли любиш, то у своїх міркуваннях про цю любов потрібно виходити від вищого, від більше важливого, чим щастя або нещастя, гріх і чеснота в їхньому ходячому змісті, або не потрібно міркувати зовсім”. За твердженням письменниці Л. А. Авиловой, в оповіданні відбилася історія її взаємин із Чеховим – “роман, про яке ніколи ніхто не знав, хоча він тривав цілих десять років…”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)