ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВІЯ – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ


ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ

ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВІЯ1

Гей, у славному та у городі у Муромлі2,

Та у тому селі та Карачаєві,

Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку-матері уклоняється:

“Благослови, батьку та матер рідна,

У славний город Київ з’їздити,

Сонечку стольнокиївському

Князю Володимиру служити,

Віри християнської та боронити!”

Сам на доброго коня сідав,

У чисте поле виїжджав,

Озера-річки перепливав,

Ліс ламав,

Під город, під Чернігів під’їжджав.

Під городом, під Черніговом,

Не ворон чорний небо укриває,

Не туман налягає,

Стоїть сила-силенная,

Днем від куряви сонця красного,

Ніччю місяця ясного

Не видати.

Стоять три царевичі,

Мурзи погані, татарове,

– Яким словом-закликом починається оповідь у билині?

– Які порівняння вжито? Як характеризується князь? Чи була така характеристика усталеною?

– Хто зображений у центрі?

– Розкажи про почуття зображених персонажів.

– Що можна дізнатися про побут селян і їхні звичаї з репродукції?

– Яку роль виконує порівняння в зображенні сил ворога?

1Соловій-розбійник – втілення ворожої сили, що постійно приступала до Києва.

2Тут місто зветься не Муром, а Муромль. У давній українській традиції Іллю Муромця звали Муровляником.


Яке загальне враження створює картина? Який вигляд має богатир? Що він тримає у руках?

– Як сприймається тло картини – спокійним, мирним чи тривожним, агресивним?

– Як зображення коня до – помагає у створенні образу богатиря?

– Виокрем перебільшення. Яка їх роль? Як деталізується образ ворона? Як описується Ілля в дії?

– Попри свою войовничість Ілля зберігає людяність. Як про це свідчать його слова?

З коршем3 сили до сорока тисяч,

Хочуть город Чернігів узяти,

Всіх упень рубати,

Церкви Божії скидом пускати.

Тоді ж то старий козак

Ілля Муромець добре дбав,

Меча в руки брав,

Почав він гуляти,

Поганих мурзів-татарів наїжджати:

Куди їде –

Туди вулиця,

Куди верне –

Туди провулок.

Не стільки сам бив,

Скільки конем топтав,

Ні один мурза, ні татарин

Не міг втекти і спастися.

Трьох царевичів живими впіймав,

Словами промовляв:

“Ей ви, царевичі та царенята,

Чи мені вас у полон брати,

Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?

А то краще їдьте в свої царства

Та по всьому світу розкажіть,

Що свята Русь не пуста стоїть,

Що святу Русь могутні богатирі бережуть”

Тут відкриваються ворота

У Чернігів-город,

Виходять чернігівці,

Низько вклоняються,

До козака Іллі Муромця

Словами промовляють:

“Живи-то у нашому городі

Чернігові воєводою4,

Суди суди всі по-правильному,

Всі тобі повинуватись будемо”.

Старий козак такеє промовляє:

“Не хочу я жить у вас воєводою,

Покажіть мені пряму дорогу

У славний стольний Київ-город”.

Тоді ж то чернігівці словами промовляють:

“Ой тото пряма дорога у славен город Київ

Заросла лісами Брянськими5,

Уже тридцять літ простою дорогою

В Київ неїжджено.

Сидить Соловій-розбійник

На семи дубах,

На миль тридцять

Ні кінному, ні пішому пропуску немає.

Як засвистить Соловій по-солов’їному.

Як закричить він по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному,

Так усі трави-мурави в’януть,

Усі квіти обсипаються,

А хто близько з людей,

Так всі мертві лежать.

Простою дорогою – п’ятсот верств6,

А дальшою дорогою – ціла тисяча”.

Поклонивсь їм Ілля Муромець

Та поїхав лісами Бринськими,

Простою дорогою в славний город Київ.

Одною рукою коня тримає,

Другою рукою дуба рве.

Дуби рве самі коренистії

Та мости мостить,

Шлях укладає та все прямоїжджий.

Як під’їхав він до річки

До Самородини,

Як побачив його Соловій-розбійник,

Як засвище він по-солов’їному,

Як закричить по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному –

Всі трави-мурави в’януть,

Усі квіти обсипаються.

Там під муром [тим Ілля Муромець зітхає,

До коня мовляє]7:

“Невже ж ти, коню мій богатирський,

По темних лісах зо мною не з’їжджав,

Говорить Володимир

Князь стольнокиївський:

“Звідкіля ти, славний молодче,

З якої землі, якої матері,

Якого роду-племені єси?”

Промовить Ілля:

“Єсть я із города із Муромля,

Із села із Карачаєва,

Ілля Муромець та і син Іванович,

А приїхав я у стольний город Київ

Послужити більше, князю мій,

Вірою-правдою,

Оборонять Русь святую,

Віру християнськую православную”.

Говорить тут князь Володимир стольнокиївський:

“А якою, добрий молодче, дорогою ти їхав

В стольний город Київ,

Прямоїжджою чи окружною?”

Промовить Ілля Муромець такії слова:

“Сьогодні рано з рідним батьком

І ненькою прощавсь,

На полудник хотілось мені у тебе правувати,

А прилучилось мені три причини:

Що перша причину – Чернігів-город

Від облоги виручати,

Що друга причина: на п’ятнадцять верст

Мости через річку Самородину мостити,

А що вже третя причина –

Соловія-розбійника

З сімох дубів збивати,

У город Київ проводжати,

Тобі, князю, гостинця дарувати.

Так уже прямою дорогою

Приїхав я із города

У славний город Київ, князю”.

Так тут князь Володимир стольнокиївський

Зі своїми князями та боярами,

Виходили вони на широкий двір

Подивитися на Соловія-розбійника.

Говорить Володимир-князь:

“Ой ти, Соловію-розбійнику,

Засвищи ти по-солов’їному,

Закричи ти по-звіриному,

Засичи ти по-зміїному”.

Говорить йому Соловій-розбійник:

“Ой князю Володимир стольнокиївський,

Не твій я слуга8,

Не у тебе і хліб їв Та зелен-вино9 пив,

А Іллі мені розказувать”.

Так тут промовив Ілля Муромець:

“Засвищи, Соловію, напівсвисту,

Закричи ти та напівкрику,

!”

Як засвище Соловій на цілий свист,

Як закричить він на повен крик,

Як зашипить він на повен шип,

Всі трави-мурави зов’яли,

Листя з дерев посипалось,

А в князя з теремів високих криші зривало,

Всі хрустальнії скельця повипадали,

По всьому городу, по Києву і

Всі бременні кобили ожеребились,

Всі гості на княжому дворі,

Всі бояри та воєводи

На землі, як снопи, лежать.

Сам князь Володимир стольнокиївський

По двору кругом біжить,

Куньовою10 шубою вкривається.

Каже Ілля Муромець:

“Чого ж ти, Соловію-розбійнику,

Мого наказу не послухав,

Я ж велів тобі свистіти напівсвисту

І кричати напівкрику,

Шипіти напівшипу”.

Говорить йому Соловій-розбійник:

“Уже, либонь, прочував я свій кінець

І тому посвиснув на повний свист,

Крикнув на повний крик

Та зашипів на повний шип”.

Тут старий козак Ілля Муромець

Брав Соловія за білі руки,

Повів його на поле Куликове11

Та відрубав йому буйну голову.

Так з тої пори не стало

Соловія-розбійника на святій Русі.

Тут-то славному козаку

Іллі Муромцю

Славу співають

По всім землям,

По всім ордам

Однині і довіка,

А вам на многі літа!

Записано В. Шевчуком з голосу кобзаря Зіновія Штокалка

Пташиного посвисту не чував?”

Чого чекають люди від воєводи?

Як деталізується ситуація загрози?

– Як виказували шану в минулому? Що говориться про силу Іллі?

Як лякає супротивника Соловій?

Корш (коршак) – військовий загін. Військо на сорок тисяч на той час було непомірно великим.

4Чернігів був князівським містом. Воєводою називався тоді князівський правитель міста, його намісник.

5Бринські ліси – деякі дослідники вважають, що йдеться про Брянські ліси.

6Верства має 1066,8 м.

7Слова, проказані кобзарем невиразно.

Постійний епітет, який супроводжує у всіх билинах ім’я Іллі – славний молодець, добрий козак – підкреслює не вік богатиря, а його мужність, витримку, виваженість.

В. Шевчук

– Як Ілля говорить про мету свого приїзду?

– Як характеризує Іллю його промова?

Ілля не був богатирем з народження. Він відчув чудесну силу після зцілення у 30 років.

– Як говориться про значення Києва в державі?

– Які кольори пов’язані з Соловієм?

– Як художник передав чужість Соловія навколишньому світу?

Незважаючи на фантастичні елементи, билини мають історичну основу – події історії Київської Русі XI ст.

– Чому Соловій не слухається князя? Чим Соловій пояснює своє прохання?

– Як охарактеризовано звук?

– Знайди приклади перебільшення в описі. Як Соловій пояснює свою непокору?

8Тут відбито феодальні відносини; Муромець іде на службу до князя, але його слуга не є підлеглий князя. Він служить Муромцю, тому й відмовляється виконати князівський наказ.

9Вино зелене – напій, який вживався в Київській Русі.

10Кульовий – куничий, зі шкурок куниці.

11Куликове поле в билинах згадується як поле для страти.

– Якими словами закінчується билина?

Прочитайте уривок з билини “Ілля Муромець і Соловей-розбійник” новгородської традиції.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВІЯ – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links