“Приклади колоритно-стильових різновидів мовлення в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”


Більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами І. Нечуя-Левицького. Одним з найкращих з них вважається повість “Кайдашева сім’я”. Цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. “Кайдашева сім’я” – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.

Читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.

Якщо характеризувати засоби комічного в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора. Змальовуючи “хатню війну”, письменник використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. Він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, “високого” стилю оповіді. Наприклад, чергову сварку в родині Кайдашів І. Нечуй-Левицький малює в стилі героїчного народного епосу: “Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха…”.

Уся


повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині Кайдашів. Письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. Саме тому у читачів викликають щирий сміх Мотря і Маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий Кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.

Досить часто добродушний сміх І. Нечуя-Левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. Сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. Крізь недоладні і смішні вчинки членів Кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. У письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категорію “сміх скрізь сльози” і обертається сумною стороною.

І. Нечуй-Левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. Усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. Наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між Лавріном і Карпом, в якому йде мова про дівчат. Завдяки порівнянням, які використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.

У повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках Кайдашевої родини. За минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. І сміялися читачі не тільки над Кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний гумористичний і художній талант видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Приклади колоритно-стильових різновидів мовлення в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”

Categories: Твори на задані теми

Links