Прийменник як частина мови. Похідні прийменники

Прийменник – службова частина мови, яка разом із формами непрямих відмінків слугує для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні. В українській мові використовується близько сотні прийменників. За походженням усі прийменники поділяються на такі групи:а) первинні: без, в, від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, ради, через’,б) вторинні (утворені від первинних): попід, понад, побіля, поміж, попри, поза, задля, заради, з-під, з-понад, з-про, між, щодо’,Прийменник як частина мови не становить собою замкненого кола;СУМ поповнюється новими прийменниками, які прзвиваються з самостійних частин мови. Деякі з них, набуваючи службової функції, втрачають своє значення як повнозначні.

А) відприслівникові: близько, внаслідок, всупереч, вслід, довкола, замість, кругом, насеред, навкруги, навпроти, напередодні, навколо, назустріч, осторонь, обабіч, поперек, позад, після, поруч, поряд, упродовж, відповідно до, залежно від, згідно з тощо;б) відіменні: край, кінець, коло, перед, протягом, шляхом, за допомогою, під час, у напрямі до, на шляху до, у зв ‘язку з, в силу, в результаті, внаслідок;в) віддієслівні: завдяки, виключаючи, незважаючи на. За морфологічним складом прийменники поділяються на:прості (складаються з одного слова): без, в, до і тд. Складні (утворюються в результаті поєднання простих прийменників): з-за, поміж, задля. Складені (утворюються з іменників

чи прислівників, що втрачають у новій для себе функції лексичне значення, у поєднанні з одним або кількома прийменниками): у звязку з, під час, у вигляді.

Особливості вживання деяких прийменниківПрийменники поєднуються з іменниками (або займенниками) у непрямих відмінках. Причому вони можуть вживатися або лише з одним відмінком, або з двома та більше. Наприклад, тільки з Р. в поєднуються прийменники без, біля, близько, від, для, до, під, з-за, з-під, коло, проти, серед; тільки із знахідним – про, через, крізь. Прийменники над, під, перед, поза сполучаються із знахідним і орудним відмінками; прийменники з, за, між – із родовим, знахідним і орудним відмінками; в (у) – із родовим, знахідним і місцевим відмінками тощо. Прийменники стоять перед іменниками і можуть відділятися від них означеннями: до хати – до рідної хати, до своєї хати. Лише кілька прийменників можуть стояти й після іменника: порядку ради, підступам наперекір, йому навздогін.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Прийменник як частина мови. Похідні прийменники