Пригоди хоббита Бильбо
Джон Рональд Руел Толкиен письменник-фантаст і казкар, підосновою й рушійною силою Творчості якого була наукова діяльність філолога-фольклориста, історика мови й літератури. Народився в сім’ї банківського клерка, рано осиротів, одержав строге релігійне виховання, підкріпив його утворенням і залишився на все життя переконаним католиком
Закінчив престижну закриту школу в Бирмингеме, в 1911-1915 гг. учився в Оксфордском університеті, займаючись найбільше комплексним стилістичним аналізом дочосеровских пам’ятників англійської словесності
В 1916 р. Толкиен попадає на фронт офіцером Ланкаширского полку
В 1918-1920 гг. Толкиен бере участь у завершенні роботи над монументальним оксфордским “Новим англійським словником”: з 1920 по 1959 р. він – професор Лидского (1920- 1925), потім Оксфордского університетів, один із провідних філологів англомовного миру. Толкиен – співавтор словника среднеанглийского мови (1922), редактор і коментатор основного видання пам’ятника англійської словесності XIV в. “Сер Гавейн і Зелений лицар” (1925), автор досліджень “Чосер як філолог” (1934) і “Беовульф: чудовисько й критики” (1937), що мали чималий методологічний вплив. Одночасно тривало створення дійсності “Средиземья”. де, як він писав згодом в есе “Про чарівні казки” (1947), “особливої властивості радість успішної фантазії може бути пояснена як раптове прозріння прихованої реальності істини”.
Природним було прагнення прилучити до цієї реальності своїх підростаючих дітей: і в цьому зв’язку “придумався” допоміжний (хоча й досить незалежний) народец Средиземья – зайцелюди хоббити, а простенька казка про хоббите – добивателе драконьего скарб стала повістю про мале відкриття величезного миру “Сильмариллиона”, що відрізняється, відповідно до конструктивного принципу Толкиена. “внутрішньою згідністю”, наділеного міфологією й десятитисячелетней історією, населеного многоразличними й більш-менш людиноподібними істотами – ельфами, гномами, тролями, орками. Описане в дусі багатої оповідальної традиції англійської літературної казки ходіння хоббита Бильбо в казково-міфологічні межі Средиземья було видано як би для дітей за назвою “Хоббит. або Туди й назад” (1937) і мало великий успіх у читачів всіх віків. За порадою видавця Толкиен відразу прийнявся за продовження пригод Бильбо, але продовження не пішло, поки не визначилося як розширене й поглиблене відкриття Средиземья за допомогою четвірки хоббитов; закінчена в 1949 р. рукопис за назвою “Владар кілець” обсягом близько 70 авторських аркушів була опублікована в три прийоми (випуски одержали умовні видавничі назви “Хоронителі”, “Дві твердині” і “Повернення государя”) в 1954-1955 гг.
Насправді епопею становлять шість приблизно рівновеликих книг оголошених переказом хоббитской хооники завершальних подій третьої епохи Средиземья, і шість додатків, з навмисним надлишком утоляющих можлива цікавість щодо його історії, літочислення, звичаїв, мов і топоніміки. Автором переведених на багато європейських і деяких азіатських мов “Владаря кілець” і “Хоббита” Толкиен і став у свідомості читачів усього миру; інші його художні Твори – кілька казок-притч, есе, збірники віршів і пісень – вопринимаются як пояснення й доповнення до здвоєного “оповіданню особливо про хоббитах” (слова із прологу до “Владаря кілець”).
Незакінчений і опублікований посмертно (в 1977 р.) “Сильмариллион”, а також публікації чорнових начерків легенд і міфів Средиземья (“Книга втрачених сказань”, ч. 1-2, 1983-1984 і т. д.) підключаються до додатків “Владаря кілець”.
Владар кілець: Хоронителі; Дві твердині; Повернення государя (The lord of the rings: The fellowship of the ring; The two towers; The return of the king. 1954-1955)
– оповідання-епопея про фантастичну мандрівку в традиції “Шляху прочанина” Джона Беньяна, де сюжет відкриття миру є одночасно історією: 1) присвяти й виховання;
2) спокуси й випробування; 3) слухняності й подвигу. Безпосередніми героями цієї за духом алегоричної історії повною мірою є два головних персонажі (як і в Беньяна): хоббит Фродо і його слуга Сем, добровільні виконавці, очевидно, нездійсненної завдання – пронести випадково дісталося героєві книги “Хоббит” Бильбо Кільце всевластья через всі Средиземье, уберегти його від всіх і вся й уберегтися від нього (всевластье искусительно) – щоб знищити його під носом у Владаря кілець, у вогні Фатальної гори посередині його сатанинського царства
Тією чи іншою мірою співпричетні випробуванням Фродо й Сема ще сім героїв-хоронителів Кільця, представники всіх вільних народів Средиземья – ельфів, гномів і людей. Повість про ці випробування – малий епізод утворюючу історію толкиеновского миру (на базі праевропейской міфології) боротьби добра зі злом. Католик Толкиен переконаний, що добро в будь-яких обставинах може й повинне здобути перемогу (тому що його осіняє зміст світобудови, а зло – лише перекручування цього змісту), і ця перемога зображується як панорамна, раз у раз картина, що міняє масштаби, здійснення вишнего промислу, що сплітає й розплітає події й надає їхньому зображенню особливу злитість і сюжетну цілеспрямованість
У такий спосіб Толкиен досягає характерного для середньовічної літератури єдності внутрішнього й зовнішнього, морального й собитийного сюжету, і його казково-фантастична епопея, представляючи як би у зворотній перспективі народи й царства Средиземья, виявляється захоплюючою повістю-сказанням про становлення історії людства, про грандіозність долі співучасників Утвору Господня – від мала до велика
(1 votes, average: 5.00 out of 5)