Правопис прислівників


1. Прислівники, утворені від прикметників, у яких пишеться два “н”, подвоєння букв зберігають: натхненно, невпинно, незрівнянно; також з двома н пишуться прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння.
2. Після [г], [к], [х] у кінці прислівників пишеться “и”: навкруги, трохи, звідки, звідти, навшпиньки, наввипередки.
3. Частка “ні” з прислівниками пишеться разом: ніде, нізвідки, нізвідкіля, ніколи, ніскільки, нітрохи, ніяк.
4. Частка “не” з прислівниками пишеться разом, якщо вони у сполученні з нею виражають одне поняття: несподівано, ненароком, невтямки, невпопад, недалеко, нехотя, невпам’ятку.
5. “Не” пишеться окремо з підсилювальними прислівниками не дуже, не зовсім, не цілком, а також з прислівниками типу не по-нашому, не по-батьківськи, не по-дружньому.
Складні прислівники можуть писатися разом і через дефіс.
1. Разом пишуться:
А) прислівники, утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: вночі, вранці, щодня, віддавна, дочиста, заново, направо, наліво, вдруге, втричі, спершу, потайки, досхочу, всупереч;
Б) прислівники, утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-, що, як-: абиде, абияк, анічичирк, аніколи, анітрохи, дедалі, деколи, подекуди, якраз, якнайкраще, якнайвище, якнайдовше, щонайбільше, щонайдорожче, але: дарма що, поки що, хіба що, тільки що;
В) прислівники, утворені


складанням основ: босоніж, праворуч, ліворуч, сьогодні, самохіть, мимохіть, мимохідь, горілиць, самостійно, мимоволі
2. Через дефіс пишуться:
А) прислівники, утворені за допомогою часток будь-, побудь-, казно-, хтозна-: будь-де, будь-коли, будь-як, де-небудь, коли-небудь, казна-де, казна-коли, хтозна-як, хтозна-звідки;
Б) прислівники, до складу яких входять підсилювальні частки то-, – от, на-, такі*-: тільки-но, скільки-то, якось-то, як-от, все-таки;
В) прислівники, утворені з двох повторюваних синонімічних або антонімічних прислівників: далеко-далеко, тихо-тихо, всього-на-всього, пліч-о-пліч, з давніх-давен, з діда-праді-да, часто-густо, тишком-нишком, без кінця-краю, видимо-невидимо, але: кінець кінцем, одним одна, сама самотою;
Г) прислівники, утворені від прикметника або займенника за допомогою прийменника по: по-народному, по-товариськи, по-твоєму, по-нашому, по-перше, по-друге.
3. Окремо пишуться прислівникові сполучення:
А) що складаються з прийменника й іменника, в яких іменник зберігає своє лексичне і граматичне значення (форму): до побачення, до запитання, без кінця, на льоту, на мить, під гору, по закону тощо;
Б) що складаються з двох іменників з одним або двома прийменниками: день у день, рік у рік, з боку на бік, раз у раз, з дня на день;
В) що складаються з прийменника і повного прикметника: в основному, в цілому.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Правопис прислівників

Categories: Твори з літератури

Links