Праця чоловіка годує, а лінь марнує


Матеріал уроку. Українські народні казки “Ремесло царевича”, “Золота пшениця”.

Мета. Розкрити поняття “соціально-побутова казка”, ознайомити з її характерними рисами. Формувати уміння і навички аналізувати, робити висновки з прочитаного. Розвивати вміння знаходити в казці головне, оцінювати вчинки персонажів, виявляти мотиви їхньої поведінки. Сприяти вихованню позитивних рис характеру: працьовитості, відповідальності. доброти, щирості.

Обладнання. Предметні малюнки до теми “Професії”.

Хід уроку

І. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

1. Вправа “Закінчи речення”.

– Казка – це…

– Казки бувають чарівні, …

– У четвертому класі ми прочитали такі казки: …

– Казки, які придумав народ, називаються…

– Казки, які придумав письменник, називаються…

2. Складання сенкану “Казка”.

Наприклад.

Казка.

Цікава, захоплююча.

Вчить, виховує, розважає.

Її люблять читати діти.

Вигадка.

II. Робота над темою уроку.

1. Вступне слово вчителя.

– Сьогодні ми ознайомимося з соціально-побутовою казкою.

Слово “соціальний” походить від латинського слова “соціо”, що означає з’єднати, поєднати, розпочати спільну працю.

Слово “побут” – сфера соціального життя, що включає задоволення потреб в їжі, одязі, житлі, лікуванні,


відпочинку.

Отже, соціально-побутові казки – це казки про життя людей, їхні потреби, проблеми, задоволення, розваги тощо.

Найстарішими вважають байки (або казки про тварин) та міфологічні казки, дещо пізніше з’явилися чарівні казки. Побутові казки відображають побут, обставини народного життя з недавніх часів. У побутовій казці протиставляються слабкий і сильний, багатий і бідний. Казка з повагою ставиться до хороших, вмілих працівників. Висміює дурнів, ледарів, засуджує жадібність.

– Які можете назвати казки, що відносяться до соціально-побутових? (“Мудра дівчина”, “Дідова дочка і бабина дочка”, “Про липку і зажерливу бабу”, “Названий батько”…)

2. Робота над казкою “Ремесло царевича”.

– Що означає слово “ремесло”? (Професія.)

Загадки про професії.

– Прокидається він рано і пече нам хліб духмяний,

Бублики і пиріжки, пряники й медівники. (Пекар)

– Він для кожної людини ліки має й вітаміни,

Прочита рецепт уважно, що і як робить підкаже. (Аптекар)

– Інструмент бере у руки – линуть чисті, ніжні звуки.

Люди кажуть: “Це талант!”. Добре грає… (музикант)

– У театрі грає ролі: нині – вчителя у школі.

Завтра буде інша роль – то бідняк він, то король. (Актор)

– Золоті у нього руки: робить зачіски й перуки,

Підстриже і пофарбує, гарний настрій подарує. (Перукар)

– Хто одежу шиє всім: і дорослим, і малим,

Дружить з голкою й тканиною,

Строчить швейною машиною? (Швачка)

– Спритно зайчика за вуха

Він дістане з капелюха. (Фокусник)

– Насмішити він зуміє

Всіх, хто жарти розуміє. (Клоун)

– Які ще професії ви знаєте?

Словникова робота.

– Вставте пропущені букви і прочитайте слова, які будуть зустрічатися в казці.

Р. м. сл.

(ремесло)

Шв. иь

(швець)

К. в. ль

(коваль)

Ярм. р. к

(ярмарок)

Кр. в. ць

(кравець)

Н. в. стк.

(невістка)

– Значення яких слів потрібно пояснити?

Слухання казки.

– Скільки у царя було синів?

– Де царський син знайшов собі наречену?

– Яку умову поставила дівчина?

– Якого ремесла навчився царський син?

– Чи пригодилося йому уміння шити?

– Яка основна думка казки?

– Чого вчить нас казка?

Вибіркове читання.

– Прочитайте всі питальні речення.

– Знайдіть у казці діалог.

– Зачитайте зачин.

– Зачитайте кінцівку.

3. Опрацювання казки “Золота пшениця”.

Читання казки мовчки.

– Попрацюйте в парах. Поставте один одному потри запитання за змістом казки, дайте на них відповіді.

– Яку іншу назву можна придумати до цієї казки? (“Подароване золото”, “Мішок золота”.)

– Які незрозумілі слова зустрітися в казці?

– Доберіть синоніми до слів: убогі (бідні), гукає (кличе), потрудився (попрацював), розсердилася (розізлилася), найматися (влаштовуватися), нивка (поле).

– Поясніть значення висловів: “як церковні миші”, “на заході сонця”, “з порожніми руками”, “пригода трапилась”, “аж роти повідкривали”, “золотом сяє”, “в добрі та злагоді”.

Читання “ланцюжком”.

– Який епізод зображений на малюнку?

– З чим порівнюється в казці пшениця?

– Якими словами можна висловити головну думку казки?

– Яке з поданих після тексту прислів’їв підходить до змісту казки?

– Прочитайте і відгадайте загадку.

III. Підсумок уроку.

– Прочитайте зашифроване прислів’я. Чи підходить воно до прочитаних сьогодні казок?

– Що схвалюється в обох казках? (Працьовитість, вміння заробляти собі на проживання).

IV. Домашнє завдання.

Прочитати будь-яку українську народну казку. Визначити, до якого виду вона відноситься.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Праця чоловіка годує, а лінь марнує

Categories: Конспекти уроків

Links