Позакласне читання. Складні таємниці жіночої душі. (Повісті Г. Джеймса “Дейзі Міллер” та І. Тургенєва “Ася”)

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 19

Тема. Позакласне читання. Складні таємниці жіночої душі. (Повісті Г. Джеймса “Дейзі Міллер” та І. Тургенєва “Ася”)

Мета: ознайомити учнів із творчістю американського та російського письменників, на прикладі повістей “Дейзі Міллер” та “Ася” розкрити особливості їхньої творчої манери; розвивати навички порівняльного аналізу літературного твору, дослідження образної системи, зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти розвиткові читацького кругозору школярів.

Обладнання: портрети письменників; тексти повістей Г. Джеймса “Дейзі Міллер” та І. Тургенєва “Ася” (у перекладах на вибір учителя).

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ И МЕТИ УРОКУ

II. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Вступне слово вчителя.

Творчість Генрі Джеймса, одного з найяскравіших і найсуперечливіших письменників “межі сторіч” – кінця XIX – початку XX століття,- настільки художньо різнобарвна і багата, що виходить за рамки будь-яких класифікацій та узагальнень. Він був одним із перших письменників, хто свідомо експериментував з літературною формою, прагнув по-новому побачити й зобразити життя, використовуючи для цього нові форми оповіді. В його доробку багато оригінальних за своєю

жанровою приналежністю творів. Серед них – психологічна повість, романи, драма, новела-таємниця тощо. Саме ця різноманітність і пояснює таку велику кількість і полярність критичних оцінок творчості митця, що наявна у світовій літературній науці. Письменника вважають як класичним реалістом, так і “батьком модернізму” і навіть “дідусем постмодернізму”. Сучасні дослідники говорять про Г. Джеймса як про майстра психологічної прози і попередника М. Пруста, Дж. Джойса та інших.

2. Повідомлення підготовленого учня.

Життєвий та творчий шлях Г. Джеймса

Генрі Джеймс народився 15 квітня 1843-го в Нью-Йорку в досить забезпеченій і культурній родині. Його батько покинув бізнес із метою присвятити себе науці та мистецтву, а брат Вільям став видатним філософом, психологом, основоположником прагматизму. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в досить творчій атмосфері. В родині багато читали, ходили до театру, бурхливо обговорювали побачене і прочитане. Дім Джеймсів був достатньо популярним у Новій Англії, його часто відвідували В. Ірвінг, Р. Емерсон та інші відомі письменники. Матеріальний добробут сім’ї дозволяв її членам періодично жити в Європі. Малий Генрі змінив декілька шкіл, його навчали й домашні вчителі, однак на освіту майбутнього письменника вплинули також прогулянки багатьма відомими європейськими парками, відвідування музеїв, спостереження за місцевими звичаями та традиціями.

1861 року під час пожежі Джеймс отримав серйозну травму хребта, що викликала багато переживань і стала перепоною для служби в армії.

1862 року Генрі вступає до Гарвардської школи права, однак незабаром лишає навчання і починає писати. У 1865-му в журналі “Атлантік манслі” було надруковано його перше оповідання.

Через три роки Джеймс вирушив у першу самостійну подорож до Європи, де пробув майже рік. Ця мандрівка дала йому цікавий матеріал для нових творів: у них з’явилася тема зіткнення Старого і Нового Світу. Це було відкриттям для літератури того часу, у якій більш прийнятним стало вираження захвату наївного американця принадами Європи.

Після повернення до Америки Джеймс оселяється в Кембриджі, де публікує свій перший роман “Опікун і та, що під опікою” (1870). Через рік побачила світ його перша серйозна новела “Палкий пілігрим”. У своїх ранніх оповіданнях Джеймс змальовує американський побут і звичаї. В цих творах відчувається вплив Ч. Діккенса, О. де Бальзака, Н. Готорна, Дж. Еліота. Молодий письменник працює над критичними статтями і книжковими рецензіями.

З 1872 року Джеймс переїжджає до Європи, оселяється спочатку в Італії, потім в Англії та Франції. Саме у Франції 1875 року Джеймс знайомиться з російським письменником І. Тургенєвим. Тургенєв вводить його в коло літераторів, серед яких Г. Флобер, Е. Гонкур, Е. Золя, А. Доде. Зазначимо, що Генрі з особливою повагою ставився до І. Тургенєва, якого вважав своїм учителем. Письменників зближувало те, що обоє добровільно жили далеко від батьківщини, але незримо були пов’язані з нею. У своїх записниках Джеймс так говорив про Тургенєва: “У його творах – як у кожного великого романіста – відчувається запах рідної землі й у всіх, хто читав їх, виникає дивне відчуття знайомства з Росією”. А після смерті російського митця 1884 року зазначив: “Він писав романи і драми, але найбільшою драмою його життя була віра у краще майбутнє Росії”.

У 1876-му Джеймс емігрував до Англії, де й прожив двадцять років. Інколи він приїздив до США, щоб відвідувати батьків і зібрати матеріал подорожніх нотатків. Живучи в Англії, письменник бачив вади англійського суспільства і відчував себе дуже самотнім. Одного разу він сказав: “Змішання Європи й Америки, яке ви бачите у мені, виявилося згубним. Воно зробило мене людиною, яка не є ні американцем, ні європейцем. Я втратив зв’язок з моїм рідним народом і живу тут зовсім один”.

Серед найбільш відомих творів письменника 80-90-х років ХІХ ст. слід назвати повість “Вашингтонська площа” (1881), романи “Бостонці” (1886), “Княгиня Казамассима” (1886), “Трагічна муза” (1890) та інші. Привертають увагу і критичні роботи Джеймса, що відзначаються глибокою проникливістю, серед яких “Французькі поети та романісти” (1878), “Портрети улюблених письменників” (1888), “Класики світової літератури” (1892), дослідження творчості Ж. Санд, Дж. Еліота, О. де Бальзака, нариси про І. Тургенєва, Гі де Мопассана, А. Доде, Н. Готорна.

1897 року Джеймс купив у приморському містечку Рай невелику віллу “Лемхаус”, де й проводив час між роботою над творами і спілкуванням із гостями, які бували тут досить часто: в останні роки свого життя письменнику подобалося світське життя.

На початку XX століття Генрі Джеймс вступив у завершальний період своєї творчості, що відзначився появою на світ таких романів, як “Крила голубки” (1902), “Золота чаша” (1904), нарисів “Сцени американського життя” (1907), де дав досить песимістичний аналіз американського способу життя. Джеймс задумав написати п’ятитомну автобіографію. Реалізацією цього задуму стали такі твори: роман “Маленький хлопчик та інші” (1913), “Нотатки сина і брата” (1914), “Зрілі роки” (1915). Але повністю здійснити свої плани митець не встиг.

У 1915 році Джеймс прийняв британське громадянство на знак протесту проти нейтралітету США у Першій світовій війні. В кінці того ж року від короля Георга V письменник отримав орден “За заслуги”.

Помер Генрі Джеймс 28 лютого 1916 року в Лондоні. Його прах покоїться в родовій могилі в американському місті Кембріджі (штат Массачусетс).

3. Слово вчителя.

1878 року вийшла повість Г. Джеймса “Дейзі Міллер”, в якій письменник створив образ героїні, котра стала найбільш популярною серед його жіночих персонажів. У передмові до твору, яка була написана набагато пізніше, автор згадував, що поштовхом до його створення стала випадково почута розмова про якусь молоду багату американку та її невдале знайомство з італійцем, за яке вона поплатилася презирством вищого товариства. “Мій неначебто типовий образ був, звичайно, поетичним витвором”,- писав Джеймс у передмові.

Доля цієї повісті склалася парадоксально: редактор філадельфійського журналу, якому письменник запропонував свій рукопис, не хотів друкувати її, оскільки вбачав у творі наклеп на американських дівчат і національний характер. Тому “Дейзі Міллер” було надруковано в Англії і лише через деякий час твір перевидали у США.

4. Бесіда.

– Де відбувається дія твору? (У маленькому швейцарському містечкові Веве.)

– Що найбільше привертало увагу мандрівників? (Озеро, на берегах якого розмістилися готелі.)

– Що відомо про молодого американця, який з’являється на початку твору? (Це Вінтерборн. Йому було 27-28 років, він приїхав до Веве із Женеви, де жив уже не перший рік, щоб зустрітися з тіткою, яка зупинилася в найдорожчому готелі “Три корони”.)

– З ким Вінтерборн зустрівся в саду? (З 9-10-літнім хлопчиком, який попросив у нього грудочку цукру. Звали його Рендольф Міллер. Він був сином багатого бізнесмена.)

– Чим цей хлопчик вразив молодого джельтмена? (Своїм негативним ставленням до Європи й істинно американським патріотизмом у дитячому розумінні: через поганий європейський клімат у нього випадають зуби; американські цукерки, хлопчики, дівчата найкращі, татусь живе в кращому місці, тобто в Америці.)

– Як хлопчина поводив себе? (Досить розкуто й вільно.)

– Чим вразила героя сестра Рендольфа? (Своєю рідкісною красою і такою ж розкутою поведінкою, що була неприйнятною в Європі. Дівчина досить легко вступила в розмову з незнайомим чоловіком і розповіла про свою родину та деякі сімейні проблеми (про пошуки вчителя для маленького Рендольфа, про те, що вона полюбляє вищий світ, якого немає в Європі, що була у чоловічому товаристві тощо). Вінтерборн був одночасно вражений і стурбований: йому ніколи не доводилося чути, щоб молоді леді так говорили про себе. Він назвав її “гарненькою, однак легковажною американкою”.)

– Як звали незнайому? (Дейзі Міллер.)

– Про що мріяла Дейзі? (Побувати у Шильйонському замкові.)

– Хто суворо контролював міс Міллер? (Агент сім’ї Юджин.)

5. Творче завдання.

– Розкажіть про своє враження від Дейзі Міллер та Вінтерборна. (Вона жвава, проста у спілкуванні, красива, жіночна, однак здається досить легковажною. Він сноб, скептик, манірний, але вихований молодий джельтмен.)

6. Бесіда.

– Чому тітка містера Вінтерборна не хотіла, щоб її племінник підтримував стосунки з родиною Міллерів? (Тітка вважала їх вульгарними й погано вихованими, її шокували стосунки Міллерів зі своїм агентом, вільна поведінка Дейзі.)

– Чи змінилося від цього ставлення Вінтерборна до дівчини? (Ні, незважаючи на дивну поведінку Дейзі, вона йому все більше подобається.)

– Що Дейзі запропонувала Вінтерборну? (Стати вчителем її брата, але Вінтерборн відмовляється. Потім Дейзі запросила його заради неї приїхати взимку до Рима.)

– Чи виконав Вінтерборн прохання Дейзі? Чому? (Він дійсно в кінці січня приїздить до Рима. Дівчина йому подобається.)

7. Переказ тексту.

– Розкажіть про життя героїв у Римі.

8. Проблемна ситуація.

– Як на вашу думку, чим можна пояснити досить дивну поведінку Дейзі в Римі стосовно Вінтерборна? (Він подобається їй, але вона не хоче зізнатися в цьому, тому й дратує Вінтерборна своїми стосунками з Джованеллі.)

– Як ви думаєте, чи кохав її Джованеллі? (Навряд чи. Хоча італійця теж приваблювала така красива й добра дівчина з чистою душею.)

9. Бесіда.

– Що сталося з Дейзі в Римі? (Гуляючи вночі в Колізеї разом із Джованеллі, Дейзі захворіла на лихоманку. Через тиждень вона померла.)

– Що вона просила передати Вінтерборнові? (Що вони з Джованеллі не заручені.)

– Як ви гадаєте, це було важливо? (Для Дейзі так, адже вона більше ніяк не могла зізнатися в тому, що одурила Вінтерборна. Її зізнання сприймалося як освічення в коханні. Для Дейзі було дуже важливо, що про неї думатиме Вінтерборн.)

– Як Вінтерборн сприйняв звістку про смерть Дейзі? (Він дуже сумував за нею, цілий рік не міг забути дівчину.)

– На вашу думку, чи зрозумів Вінтерборн Дейзі? (Так, однак лише через рік після її смерті. Герой зрозумів, що знехтував коханням дівчини. Дивну поведінку Дейзі він пояснив тим, що “вона понад усе цінувала повагу до себе”.)

– Як склалося життя Вінтерборна? (Він повернувся до Женеви. Всі по-різному пояснюють причини, що змусили його це зробити. Одні говорять, що він “поповнює там свою освіту”, інші – що Вінтерборн зацікавився однією іноземкою – “дамою, не позбавленою великого розуму”.)

10. Творче завдання.

– Прокоментуйте останній діалог Вінтерборна зі своєю тіткою. (Вінтерборн визнав правоту тітки. Своє захоплення він пояснив тим, що занадто довго прожив за кордоном.)

11. Проблемна ситуація.

– Подумайте, чим можна пояснити широку популярність новели, сюжет якої начебто досить простий.

12. Коментар учителя.

Твір привертає увагу читачів своїм глибоким психологізмом у зображенні людського характеру, зокрема жіночого. Головна героїня – досить наївна дівчина з американської провінції. В дійсності вона дуже щира і саме в цьому витоки всіх її вчинків. Дівчина видається незграбною у вищому товаристві, вона не бажає підкорятися умовним європейським звичаям. У житті героїні багато досить дивних вчинків, пригод, що з точки зору інших героїв виглядають як неправильні. Але саме в цьому й виявляється чиста душа дівчини. На думку критиків, характер Дейзі змальовано настільки психологічно достовірно, що цей образ вважається одним з найбільш вдалих в американській літературі. Як зазначив критик Д. Ховеллс, Г. Джеймс розбудив усіх жінок своєю “Дейзі Міллер”. Справа зайшла так далеко, що все суспільство ледве не розділилося на “дейзіміллеритів” і “антидей-зіміллеритів”. Зображення подібних жіночих характерів відповідало досить популярній на той час темі жіночої емансипації.

13. Творче завдання.

– Визначте ознаки повісті у творі та його композицію.

– З’ясуйте роль героя-оповідача. (Між оповідачем і героями існує своєрідна дистанція, яка є свідченням того, що оповідач не володіє внутрішнім світом персонажів.)

14. Коментар учителя.

Твір має всі ознаки повісті: невеликий за обсягом, однолінійний сюжет (у центрі уваги – стосунки Вінтерборна і Дейзі Міллер), небагато героїв, глибокий психологізм, дія триває впродовж кількох місяців.

Г. Джеймс обрав досить цікаву композицію для своєї повісті.

Експозиція – знайомство читача з головним героєм – Вінтерборном.

Зав’язка – знайомство Вінтерборна з Дейзі Міллер.

Розвиток дії – оповідь про стосунки героїв.

Кульмінація – нічна прогулянка в Колізеї та розмова героїв.

Фінал – смерть героїні.

Зазначимо, що твір має ще одну особливість. Автор використовує прийом, який дослідники його творчості називають “відображене існування”. Він полягає в тому, що сама Дейзі Міллер, яка практично не бере участі в дії твору, завжди присутня в оповіді. Саме завдяки цьому прийому створюється загадковість образу героїні, романтичний настрій усього твору.

Г. Джеймс майже ніколи не описує внутрішній світ своїх героїв, для них не є характерним самоаналіз. “Закритість” внутрішнього світу героїні компенсується яскравістю зовнішніх проявів і змушує читача бути уважним до всіх деталей, за допомогою яких розкривається людська душа (іронія, пряма мова героїні, діалоги, що створюють своєрідний підтекст).

15. Слово вчителя.

Російський письменник Іван Сергійович Тургенєв є визнаним майстром вишуканого художнього слова, глибокого зображення внутрішніх переживань героїв, тонкого розуміння краси природи. Повість “Ася”, один із найбільш ліричних його творів, опублікована 1858 року в журналі “Современник” з підзаголовком “Оповідання Н. Н.” Твір був із захопленням зустрінутий публікою і породив велику кількість відгуків, листів, статей.

16. Бесіда.

– Від імені кого ведеться оповідь? Що відомо про оповідача? (Від імені пана Н. – чоловіка 45 років, який згадує історію, що трапилася змолоду. Він був 25-літнім, багатим, веселим, “делал, что хотел”, мандрував.)

– Де відбувається дія повісті? (У невеликому містечкові З., на лівому березі Рейну, та містечкові Л., на правому березі Рейну.)

– Якими зображені ці містечка? (Спокійне, тихе містечко З., з його розвалинами старовинних замків, віковими липовими алеями. Та гамірне містечко Л., зі студентським легким укладом, музикою, що створюють враження справжнього “свята життя”.)

– Як познайомилися герої повісті? (У готелі відбувалася студентська вечірка (коммерш) і пан Н. познайомився з молодими росіянами: Гагіним та Асею.)

– Що відомо про нових друзів пана Н.? (Вони представилися як брат і сестра. Гагін займався живописом, “Это была прямо русская душа, правдивая, честная, простая, но, к сожалению, немного вялая, без цепкости и внутреннего жара”. Молоді люди теж мандрували.)

– Що об’єднує героїв? (Молодість, національність, відчуття своєї самотності на чужині. Усі вони мандрували.)

– Знайдіть у тексті портрети героїв.

– Чим Ася дивує пана Н.? (Своєю дивовижною поведінкою. Вона могла сміятися без усякої причини, бігати, співати, залазити на вершину скелі тощо. Отже, поводила себе не так, як прийнято це робити в її віці.)

– Чому дівчина почала уникати товариства пана Н.? (Брат одного разу пожартував про даму серця пана Н. Ця звістка різко змінила поведінку Асі.)

– Перекажіть історію життя Асі.

– Якими є риси вдачі героїні? (Ася довірлива, щира, відкрита душею, наївна, романтична, загадкова й запальна натура, яка тонко відчуває красу природи і взагалі бачить красу в усьому. Їй притаманна ідеалістична віра в необмежені можливості людини.)

– З якою літературною героїнею асоціює себе Ася? (З пушкінською Тетяною.)

17. Дослідницька робота.

– Які символічні образи використовує автор? Розкажіть про їх роль у повісті. (У творі декілька разів з’являється мотив хреста (біля кам’яної каплиці, у цитаті із пушкінського “Євгенія Онєгіна”, у кінці повісті, коли пан Н. шукає Асю) як символ хресної долі людини, її страждань. Розвалини замку, на яких сиділа Ася, сприймаються як згадка про лицарські часи, служіння дамі. Але ця романтично-героїчна пора вже минула. Казка про Лорелею, котру розповіла стара німкеня (згадаймо, що дія повісті відбувається на Рейні), закінчилася трагічно. Невдало завершилося й кохання пана Н. та Асі. Образ “похмурої кімнати” (саме в такій кімнаті померла мати Гагіна, і побачення пана Н. з Асею теж відбувалося в “глухой, едва освещенной комнате”) викликає відчуття трагізму. Все неначе готує читача до трагічних подій, що відбулися у фіналі твору, автор вносить мотиви суму, що відчуваються підсвідомо.)

18. Продовження бесіди.

– Чим закінчилася ця історія? (Гагін і пан Н. дізналися про кохання Асі. Але вони обоє розуміли, що пан Н. не одружиться з дівчиною. Тому Гагін і Ася покинули містечко З. І пан Н. уже ніколи більше не зустрівся з ними.)

– На вашу думку, чи залишило кохання щирої дівчини який-небудь відбиток у душі героя? (Поступово пан Н. зрозумів, що навряд чи міг би бути щасливим з Асею. В житті пана Н. були інші жінки, але, за його власним зізнанням, “чувство, возбужденное во мне Асей, то жгучее, нежное, глубокое чувство, уже не повторилось”. Залишившись самотнім, він усе життя зберігав квітку гераніума, колись подаровану Асею, й добрі спогади про неї.)

19. Проблемна ситуація.

– Поміркуйте, чи було кохання Асі та пана Н. справжнім. (З боку Асі – так, дівчина вперше закохалася. Її кохання було таким самим напружено-тревожним, як і її духовне життя. Пана Н. зворушило це чисте кохання. Але вони різні люди і це видно з деталей. (Ася бачить місячне світло, що асоціюється у неї з поезією: “Ви в лунный столб въехали, вы его разбили!”. А для оповідача це звичайна чорна вода.) Спілкування з чистою, наївною дівчиною змусило пана Н. по-новому подивитися на себе (він відчув свою самотність: “Что я здесь делаю, зачем таскаюсь я в чужой стране, между чужими?”), світ розцвів для нього новими фарбами. Однак він був занадто морально слабким, щоб зробити рішучий крок.)

20. Творче завдання.

– Схарактеризуйте художні особливості повісті І. Тургенєва “Ася”.

(Подія й розповідь про неї відбуваються в різних хронологічних планах. Така форма оповіді обмежує авторський психологічний аналіз та надає можливість для безпосереднього самоаналізу й саморозкриття: Н. Н. постійно коментує свої переживання, але з точки зору прожитих років. Цей прийом допомагає авторові створити елегійний, ліричний настрій.

Образ художника Гагіна та його сестри Асі розкривається через сприйняття оточуючих (зокрема пана Н.) та їхню оцінку. Це прийом сповільненої, розгорнутої експозиції. Головним засобом створення образу Асі є сцени драматичної дії в поєднанні з описом жестів, міміки, зміни настрою, почуття, біографічні відступи, зображення внутрішнього світу.)

21. Проблемне завдання.

– Дослідники творчості Г. Джеймса вбачають багато подібного між повістю американського письменника “Дейзі Міллер” та твором його російського друга і вчителя І. Тургенєва “Ася”. Чи згодні ви з цією думкою? Аргументуйте відповідь.

22. Повідомлення учнів.

(Учні розповідають про результати свого дослідження.)

23. Коментар учителя.

Дійсно, між творами американського і російського письменників дуже багато подібного. Як уже зазначалося, Г. Джеймс високо цінував творчість російського письменника, упродовж тривалого часу підтримував з ним дружні стосунки. В статті, присвяченій І. Тургенєву, Г. Джеймс писав: “Цілісний жіночий характер – ось що ввів Тургенєв у світову літературу. Його головні героїні є героїнями у прямому розумінні слова, причому героїзм їхній є непомітним і далеким від будь-якого хизування”.

Твори обох авторів схожі за жанром – це повісті. Оповідь ведеться від імені головного героя, який мандрує. Дія відбувається за кордоном. У творах однакова позиція оповідача: поведінка головної героїні їм здається дивною. Схожими є й образи головних героїнь. Американка Дейзі не бажає підкорятися умовностям європейських традицій. “Погано вихована” тургенівська Ася також “чужа” оточуючим, оскільки є позашлюбною дитиною.

Але повість І. Тургенєва більш лірична, романтичніша, відзначається більшим психологізмом, внутрішньою складністю, багатогранністю створення образів-характерів.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

1. Заключна бесіда.

– Що нового ви дізналися на уроці?

– Чи сподобалися вам прочитані твори? Чим саме?

– Як ви можете пояснити подібність тематики у таких різних авторів? (Творчі впливи та важливість і новизна феміністичної теми в той час.)

2. Творчі завдання.

– Російський критик XIX століття Д. Писарев у статті “Жіночі типи в романах і повістях Писемського, Тургенєва і Гончарова” велику увагу приділив характеристиці образу Асі. Він писав: “Ася – миле, свіже, вільне дитя природи”. Критик також вважав, що зображення таких характерів “доводить необхідність суспільної емансипації жінок”. Чи згодні ви з думкою Д. Писарева? Аргументуйте свою відповідь.

– Жіноча тема порушувалася і в романі Ш. Бронте “Джейн Ейр”, який був написаний раніше (1847). Як на вашу думку, чи змінилося щось у становищі жінки в суспільстві? (Для жінки завжди існували певні заборони, що ускладнювали життя. Від представниць чарівної статі більше вимагали дотримання правил поведінки, ніж від чоловіків.)

– Чи є спільні риси між творами та героїнями англійської письменниці Ш. Бронте, американського письменника Г. Джеймса та російського митця І. Тургенєва? (У центрі уваги письменників – психологія жіночої душі. В період роботи над цими творами і в Європі, і в Америці питання жіночої емансипації були досить актуальними. Героїні цих письменників різні, що обумовлено походженням авторів, їхнім світобаченням, особливостями країн, де вони мешкали. Дейзі більш розкута у своїй поведінці, порівнюючи з Джейн Ейр. Джейн уміє тримати себе в товаристві, вона дотримується його правил. Поведінка Асі багато в чому пояснюється умовами життя. Але всі ці героїні чисті душею, щирі, прагнуть до справжнього кохання і вміють кохати.)

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи “Вступ. Із літератури реалізму. Творчість Стендаля, О. де Бальзака, Ф. Достоєвського, Л. Толстого”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Позакласне читання. Складні таємниці жіночої душі. (Повісті Г. Джеймса “Дейзі Міллер” та І. Тургенєва “Ася”)