Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках”


В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні “Мисливські усмішки”. В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи.

Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці “Заєць”, “Золота осінь”… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського. На цьому живописному ліричному фоні – дотепна розповідь про полювання на зайця. Художня деталь – стопка, один із найважливіших предметів мисливця, – стає вдалим гумористичним прийомом. Кінець усмішки теж комічний. Ми дізнаємося, що заєць, яким пригощав мисливець удома родину і друзів, був куплений на гроші товариша.

Сповнена глибокого ліризму усмішка “Вальдшнеп”. Порівняння закоханого парубка, що весною поспішає до коханої на побачення, з селезнем, прекрасним, як казка, у своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розхмальованого, особливо зворушливе. А олюднення письменником кленового листка справляє незабутнє враження.

Картини природи викликають у письменника філософські роздуми про життя і смерть. А поруч з цими серйозними “вічними” темами – веселий випадок,


кумедна ситуація. Мчить до своєї Галі нарубок, бринить у його душі пісня – моління солов’я. “Люби! Люби! Цілуй! Цілуй. Серце тьох-тьох-тьох!.. Коли це хтось як тьохне мене билом між в’язи, так я тільки – ой! – До Галі, гемонський хлопець! Я тобі дам Галі!”

Великою ніжністю до дерева, листка, птаха сповнені усмішки Остапа Вишні. Змальовуючи перепілочку в усмішці “Перепілка”, він вживає пестливі слова: “чудесна пташка”, “сіренька, з чорними на пір’ячку крапочками”, “жовтенькі пухнаті перепеленятка”. Життя маленької пташки сповнене високого сенсу – вона мати! По-справжньому квохче, мужньо кидається на ворога, якщо він її дітонькам загрожує. Душа оповідача ніжна, лірична, поетична, сповнена почуття гумору.

Веселими побрехеньками про мисливські пригоди є усмішки “Дикий кабан, або вепр”, “Бенгальський тигр”. Веселі мисливські випадки про способи полювання на тигрів у Бенгалії викликають сміх.

“Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – так писав про цього великого гумориста Олесь Гончар. Сміх – цс ознака душевного здоров’я народу. Для українців гумор – невід’ємна риса національного характеру. Творчість Остапа Вишні сповнена оптимізму, глибокого гуманізму, любові до рідної природи.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках”

Categories: Твори з української літератури

Links