Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Повість про Петра й Февронію

Повість про Петра й Февронію

“Повість про Петра й Февронію” виникла у своїй основі не пізніше другої чверті XV століття, але одержала остаточне оформлення на початку XVI століття під пером Єрмолая Еразма й тісно пов’язана з фольклором. Це Історія про любов князя Петра й селянської дівчини Февронії – любові сильної й непереможної, “до труни”. Перша поява в повісті дівчини Февронії відбито в зрительно виразному образі. Її знайшов у простій селянській хаті посланець муромського князя Петра, що занедужало від отрутної крові вбитого їм змія. У бідному селянському

платті Февронія сиділа за ткацьким верстатом і займалася “тихим” справою – ткала полотно, а перед нею скакав заєць, як би символізуючи собою злиття із природою. Її питання й відповіді, її тиху й мудру розмову ясно показують, що вона розумна. Февронія дивує посланців своїми віщими відповідями й обіцяє допомогти князеві

Знаюча в цілющих зіллях, вона виліковує князя. Незважаючи на соціальні перешкоди, князь жениться на селянській дівчині Февронії. Їхня любов не зважає на думку навколишніх. Чванливі дружини бояр не злюбили Февронію й вимагають її вигнання. Князь Петро відмовляється від князівства

й іде разом із дружиною. Животворяща сила любові Февронії так велика, що жердини, уткнуті в землю, по її благословенню раодветают, перетворюючись у дерева. Крихти хліба в її долоні звертаються в зерна священного ладану. Вона настільки сильна духом, що розгадує думки зустрінутих нею людей. У силі своєї любові, у мудрості, як любов’ю, що підказується би їй цією, Февронія виявляється вище свого ідеального чоловіка – князя Петра. Їх не може розлучити сама смерть

Коли Петро й Февронія відчули наближення смерті, вони стали просити в бога, щоб він дав їм умерти в один час, і приготували собі загальну труну. Після того вони прийняли чернецтво в різних монастирях. І от, коли Февронія вишивала для храму богородиці “повітря” (покрив для святої чаші), Петро послав їй сказати, що він умирає, і просив її вмерти разом з ним. Але Февронія просить дати їй час дошити покривало. Удруге послав до неї Петро, велівши сказати: “Уже мало пожду тебе”. Нарешті, посилаючи втретє, Петро говорить їй: “Уже хочу вмерти й не чекаю тебе”. Тоді Февронія, який залишилося дошити лише одну ризу святого, застромила в покривало голку, обгорнула навколо її нитку й послала сказати Петру, що готово вмерти разом з ним. Після смерті Петра й Февронії люди поклали їхні тіла в окремі труни, але наступного дня тіла їх виявилися загалом, заздалегідь приготовленому труні

Люди другий раз намагалися розлучити Петра й Февронію, але знову тіла їх виявилися разом, і з тих пор їх уже не сміли розлучати. Образи героїв цього оповідання, які не могли розлучити ні бояри, ні сама смерть, для свого часу дивно психологічні. Їх психологичность зовні проявляється з великою стриманістю. Відзначимо й стриманість оповідання, як би вторящего скромності прояву почуттів. Жест Февронії, що встромляє голку в покривало й обертає навколо уткнутої голки золоту нитку, так само лаконічний і зрительно ясний, як і перша поява Февронії в повісті.

Щоб оцінити цей жест героїні, треба пам’ятати, що в давньоруських літературних творах немає побуту, немає детальних описів. У цих умовах жест Февронії дорогоцінний, як і те золоте шиття, що вона шила для святої чаші. ПРИКАЗКА – образний вислів, зворот мовлення, влучно визначальне яке-небудь явище життя; на відміну від прислів’я, позбавлена узагальнюючого повчального змісту (“Сім п’ятниць на тижні”, “Покласти зуби на полицю”).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Герої давньоруської “Повести про Петра й Февронію Муромських” Про популярність повести говорить велика кількість списків, що збереглися до наших днів. Оповідання об’єднало два найдавніших фольклорних мотиви – про змееборце й про мудру діву. У ряді списків “Повість” іменується житієм, однак Ермолай-Еразм не зміг відійти від народно-поетичної традиції в зображенні героїв, у побудові сюжету. Імовірно, через цю жанрову невизначеність,...
  2. Свій День закоханих У православному календарі є свій День закоханих, пов’язаний з історією святого подружжя Петра й Февронії Муромських. Петро й Февронія – заступники сім’ї й шлюбу. Їхній шлюб є зразком християнського шлюбу. Благоверный князь Петро був другим сином Муромського князя Юрія Володимировича. Він вступив на Муромський престол в 1203 році. За кілька...
  3. Твір Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них...
  4. Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи І. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавца” – перший драматичний Твір нової української літератури, у якому реалістично змальовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. ” Наталка Полтавка ” – це Драма Кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює...
  5. Тяжкий гріх Петра (за оповіданням “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як...
  6. Образи Петра Сагайдачного та Марка Жмайла В оповіданні “В Острозькій школі”, уривку з роману “Сагайдачний”. Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки і щиру дружбу Петра Сагайдачного та Марка Жмайла. Трирічною дитиною Петро залишився сиротою, якого прихистила родина Жмайлів, де був хлопчик такого ж віку – Марко. Коли хлопцям виповнилося по шістнадцять років, батьки Марка вирішили, щоб...
  7. Образ Петра в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Петро – бурлака-сирота, заробітчанин: Відповідаючи на питання Миколи, він про себе каже: “бурлака на світі; тиняюсь од села до села”, “нема у мене ні родичів, ні знайомих. Які будуть знайомі або родичі усироти?”. Він “в дальніх сторонах трудився чотири годи”, щоб заробити грошей і потім “багатому Терпилові показатись годним його...
  8. Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (за уривком з роману А. Чайковського “Сагайдачний”) Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман...
  9. Характеристика образа Петра I И все-таки тема одне, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розміщення сил у поемі відповідають неписаним правилам лорда Байрона; антагоніст Мазепи – ображений батько Кочубей; основний конфлікт – любовно^-психологічний і т. д. Але в останньої, 3-й частини Пушкін, описуючи Полтавську битву Росії з Карлом XII...
  10. Біографія Петра Сагайдачного Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив...
  11. ОБРАЗ ПЕТРА ПЕРШОГО У ТВОРЧОСТІ А. С. ПУШКІНА На Протязі всього життя А. С. Пушкін дуже Цікавився особистістю Петра Першого, його Історичним значенням. Тому образ Петра Першого досить часто зустрічається в Творчості А. С. Пушкіна. Проблема оцінки Цього неабиякого монарха стає в Початку XIX століття Надзвичайно важливої. Одне З перших віршів, присвячених Петровской темі в лірику А. С....
  12. Образ Петра І Пушкіна дуже любив Росію, добрі знав її історію й часто звертався до минулого сваєї країни. Поета залучав образ Петра I, його характер (ськладне й суперечливий) і неоднозначне відношення до його реформ як сучасників, так і наступних поколінь. У поемі “Полтава”, написаної в 1828 році, Пушкін стварює образ імператора-ваїна, і всю...
  13. “Моральність, ідеали і заповіти Стародавньої Русі” Література Стародавньої Русі, як і вся давня російська культура, залишила своїм нащадкам неперевершені зразки великого служіння своїй Вітчизні, безмежної відданості рідній землі і духовної моральності. Починаючи з творів усної творчості, що дійшли до нас з найдавніших часів, російський народ прославляв духовні та моральні цінності, які служили прикладом наступним поколінням. Протягом...
  14. Полтава характеристика образу Петра Петро – російський імператор. “Петрівська” тема природно виникає в поемі. Романтичний сюжет про “беззаконну любов” гетьмана Мазепи і Марії Кочубей розгортається на тлі епохи, коли “Росія молода / Мужніла з генієм Петра”. Та і сама сюжетна колізія(батько Марії суддя Кочубей доносить російській владі на зрадника Мазепу) неможлива без “непрямої” участі...
  15. Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених (хоча і за справу!), непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію...
  16. Образ Петра Першого у романі “Петро Перший” Толстого А. Н Як було сказано вище, “Петро Перший” – історичний роман. Тема його – зображення Росії епохи Петра. Ідея роману – позитивна оцінка характеру і діяльності царя-реформатора. Отже, Петро є головним героєм роману. Сюжет твору побудований на описі життя головного героя з ран його дитинства до перших перемог російської армії в Прибалтиці...
  17. Коротка біографія В’яземського Петра Андрійовича В’яземський, Петро Андрійович (1792- 1878 р. г.) Поет Біографія Народився 23 липня 1792 року в Москві. Батьки В’яземського були дуже знатними й богатими людьми, рід князів В’яземських був дуже древнім і відомим у Росії. Петро Андрійович одержав прекрасне домашнє утворення, потім навчався в єзуїтському пансіоні Петербурга. В 1806 році В’яземський...
  18. Аналіз епізоду “Перша невимушена бесіда Петра Гринева з Омеляном Пугачовим” Пушкін їздив по місцях повстань в Оренбурзьку область. Він слухав оповідання людей, що жили в тих місцях. Завдяки побачений і почутому, Пушкін створив свою фундаментальну працю. На ньому грунтується майже вся повість ” Капітанська дочка “. Лише деякі імена й назви придумав поет. Спочатку по цензурних міркуваннях не була опублікована...
  19. Характеристика Петра Сагайдачного Багато дослідників життя і діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного часто зверталися до історичних документів, де Згадується ім’я славного гетьмана України. Напевне, немає історика, який би не використовував спогади польського письменника Я. Собеського. Він не тільки добре знав Сагайдачного, але й бував разом з гетьманом у походах. Будучи очевидцем і учасником Хотинської битви,...
  20. Історичний добуток з епохи Петра I “Полтава” Нарешті, зовсім незадовго до пушкінської “Полтави” з’явився ще один добуток про Мазепу повість другорядного літератора Е. Аладьина “Кочубей” 1827. Пушкіна добре знав всі ці добутки, дечим скористався чи ледве не з кожного з них. У той же час як у трактуванні образа Мазепи, так і відносно жанру своєї поеми він...
Повість про Петра й Февронію
«
»