Поспішаймо творити добро

Важко орієнтуватися в складному сучасному світі й важ­ко інколи зрозуміти, де біле, а де чорне. Молода людина сьогодні нагадує човен, який розгойдується, пливучи, і на який впливають усі течії, а особливо підводні. Людина поступово втрачає себе, намагаючись бути на ти зі світом, а втративши, забуває про власну людську природу. І як результат, така людина відмовляється від добра – як бажа­ного, так і здійсненого.

Творити добро на радість людям спроможні всі, але в декого це виходить легко й просто, а дехто навіть копійку вбогому подає з важким

серцем. Уміння робити добрі діла повинне виховуватися з дитинства, і тоді не треба буде силувати себе, роблячи яку-небудь добру справу.

Добро є основою загальнолюдських етичних орієнтирів. Існує принцип, згідно з яким з іншими можна поводитися тільки так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. Тобто, ображаючи людину, ти нібито даєш згоду на те, щоб ображали тебе самого. Якщо ж відмовитися від добра як тако­го, як це багато хто намагався робити, то втрачає сенс не лише етика взагалі, а й людське життя.

Проте обличчя в добра бувають дуже різні. Торік американці бомбардували Афганістан, винищуючи теро­ристів.

Але ж разом з терористами загинуло чимало мирного населення. Чи не порушили Сполучені Шта­ти – країна, яка пишається своєю людяністю, – один з євангельських принципів, виступивши в ролі месника? Узагалі немало гнобителів та вбивць державного масштабу вважали, що вони несуть людям якнайщирісіньке добро без усякого домішку. Такі ось різні бувають етичні орієнтири.

Чому мудреці наполегливо радять поспішати творити добро? Мабуть, тому, що все ж таки існує у світі баланс зла і добра, своєрідні терези, куди складаються всі людські справи. Коли перехиляються терези під вагою зла, тоді наступає у світі безладдя, виникає страх і всюди панує смерть. Коли ж переважує добро, то світ отримує відпочинок від війн, страждань, і життя розквітає тоді на землі. Той, хто робить добрі вчинки, той допомагає пере­могти добру – ось і вся розгадка. Недарма про дійове добро говорить більшість світових релігій. Добрі вчинки є на рахунку Будди, Христа й Магомета. Добрі вчинки робили навіть деякі язичницькі боги. Тому самому вони вчили людей, за що їм поклоняються у світі аж до сьогодні. У добра, яке живе на землі, є одна характерна риса: його не буває забагато. Скільки б чесних, красивих учинків не здійснила людина, вони не переповнять скарбниці світового добра.

Орієнтація на добро – єдино можлива річ для дійсно розумної людини. Адже в добра є й таємниця: воно завжди повертається до того, хто його зробив. І неважливо, як саме: це може бути теплий літній дощ, весела зустріч, бажана знахідка. Добро – це великий вигадник, і для кож­ного в нього завжди є щось приємне й необхідне, яке чо­мусь так нагадує новорічний дарунок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Поспішаймо творити добро