Порівняння романів “Егоїст” і “Ганна Каренина”

Треба визнати, що в порівнянні з попередніми добутками Мередита, події, що становлять основу цього роману разюче подрібнювали. Виллоуби зовсім не показаний у своїх соціальних зв’язках (крім хіба відношення до кучерів). Усе вертиться винятково навколо сім’ї й шлюбу

Такий, здавався б, сугубо сімейний роман, як “Ганна Каренина” (між датами виходу у світло “Егоїста” і “Ганни Карениной” різниця всього у два роки), дає широку картину взаємин всіх класів суспільства. У Мередита на це немає пі найменшого натяку

Для всякого читача не англійця взагалі незрозуміло, як може стати проблемою порушення слова, даного нареченому, але в англійських умовах це було тоді досить серйозно. І все-таки важкувато погодитися з Мередитом, коли він говорить про Клару, що “її несамовитий лемент про волю міг би дати їй право на фригийскую республіканську шапочку в революційній паризькій процесії”.

Весь роман являє собою ретельне мікроскопічне дослідження дрібних подій і відтінків почуттів. Навіть пряма розмова між двома людьми здається іноді Мередиту занадто грубим прийомом, і він заміняє розмову простим обміном безмовних поглядів, даючи від себе великий психологічний коментар. От дуже характерний приклад. Виллоуби говорить щось, що малює його з поганої сторони. У відповідь “Клара подивилася на нього прямо й, не відводячи й не опускаючи

око, закрила їх. Це зробило па його неприємне враження… вдумливі очі, у яких не світилося ні теплоти, ні жіночої смиренності і які раптом закривалися після довгого замкнутого погляду, розуміння, а бути може, і небажання зрозуміти. Чи можливо, що він не повний володар її душі? Він спохмурнів. Клара побачила рух його брів і подумала: “Адже вільна ж я у своїх думках до й після заміжжя”. У цьому-те питання й складався”.

Як відраза до Виллоуби, так і любов до Виттфорду наростає від разу до разу шляхом таких непомітних психологічних подій. Клара вперше догадується, що Виттфорд її любить, коли бачить, що, примушений допити її склянка, вона повертає його до себе тією стороною, з якої вона пила. Міркування Клари над цією склянкою – поворотний пункт сюжету, саме вони спонукують її відмовитися від втечі й повернутися впоместье.

От ще один дуже характерний приклад скрупульозного аналізу зміни відчуттів. Ще не догадуючись про своє почуття до Виттфорду, Клара дивиться, як він спить під вишневим деревом у кольорі. “.. .Вона подивилася туди, де маса незайманих квітів, белее хмар, що набігають на літнє небо, звісилася долілиць густим дощем кистей, що щільно тісняться одна до іншої, як би для того, щоб ясніше виявити свій колір і здаватися, подібно високим альпійським вершинам при світлі полуденного сонця, суцільною сяючою білизною. Глибше й глибше підносився її погляд у цю райську білизну. Захват наповнив її душу, але незабаром його витиснула радість від свідомості краси дерева, більше земна й вузька; потім і вона поступилася місцем міркуванню, ще більш сузившему обрій її мріянь. Вона подумала: “Той, хто любить лежати й спати під цими галузями, не може бути недоброю людиною!” Вона б хотіла все-таки віддаватися першому враженню, як і раніше почувати божественний, безмежний захват, подібний до ширяння серед ангельських жител… Але спогад про це не було поверненням втраченої мрії. Її не можна було повернути, як неможливо зробитися знову дитиною”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Порівняння романів “Егоїст” і “Ганна Каренина”

Categories: Нові твори

Links