Порівняльна характеристика образів Мавки і Лукаша (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”)

Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір’ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня”.
Лукаш і Мавка… Реальна молода людина і чарівна лісова істота. З співу сопілки почалося їхнє кохання. Цей спів зачарував Мавку ще до того, як вона побачила Лукаша. Спів сопілки – це символ не тільки краси душі, кохання, а й узагальнений символ мистецтва та його впливу на людину.
У “Лісовій пісні” головний конфлікт у покликанні людини, яке дає їй природа від народження, між красою і буденщиною, між добром і злом, любов’ю і зрадою. Мавка – центральний персонаж твору. В її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину. Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не кохати хлопця. Згодом лісова красуня побачила в Лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав:
Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись. Кохання, яке прийшло до Мавки, зробило її щасливою, але й посилило її душевні страждання. її поетичний світ, світ духовності зіткнувся з матеріальним світом.
Лукаш – як антипод добра і зла, розглядається як образ талановитої

людини, що має хист митця, але його засмоктують дрібновласницькі інтереси. Під впливом навколишнього середовища Лукаш поступово втрачає щедрість, щирість, ніжність почуттів. Лукаш-вовкулака – це образ, сповнений протиборства людини з собою, людини з дискомфортом душі, що приводить до трагічного її кінця.
Мавка більш близька нам, бо вона бореться за кохану людину, її духовна краса виявляється у всьому: в любові до природи, в баченні її краси, в шанобливому ставленні до старших, в готовності принести себе в жертву заради інших, в умінні прощати й вірно любити.
Любов же Лукаша не витримує перевірки буденщиною. Він не зумів захистити своє почуття. Нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії – це ті негативні риси його характеру, що привели його до загибелі.
Отже, Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Мавці в кінці п’єси даровано душу. За що даровано лісовій дівчині безсмертну душу? За виплекане в собі кохання, за те, що навіть зневажена, її любов не перероджується в ненависть, помсту. Мавка бажає Лукашеві тільки добра – в цьому її велич над ним. А трагедія Лукаша в тому, що він зрадив не тільки Мавку, – він зрадив себе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Порівняльна характеристика образів Мавки і Лукаша (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”)

Categories: Твори з літератури

Links