Помста княгині Ольги (Текст літопису ськорочений і адаптований.)


Ольга ж була в Києві із сином своїм, дитиною Святославом, і годувальник його (вихователь) Асмуд, а воєвода Свенельд.

Ськазали ж древляни: “От убили князя ми російського; візьмемо дружину його Ольгу за князя нашого Мала й Святослава візьмемо й зробимо йому, що захочемо”. І послали древляни кращих чоловіків своїх, числом двадцять, у човні до Ольги.

І повідали Ользі, що прийшли древляни, і призвала їхня Ольга до себе й ськазала: “Гості добрі прийшли”. І відповіли: древляни: “Прийшли княгиня”. І ськазала їм Ольга: “Говорите, навіщо прийшли сюди?” Відповіли ж древляни: “Послала нас деревськая земля з такими словами: “Чоловіка твого ми вбили, тому що чоловік твій, як вовк, расхищал і грабував, а наші князі гарні, тому що ввели порядок у Деревськой землі, – піди заміж за князя нашого за Мала”. Ськазала ж їм Ольга: “Люб’язна мені Мова ваша, – чоловіка мого мені вже не воськресити; але хочу віддати вам завтра честь перед людьми своїми; нині ж ідіть до свого човна й лягаєте в човен, величаючись, а ранком пошлю за вами, а ви говорите: “Не їдемо на конях, не пеши не підемо, а понесіть нас у човні”. І відпустила Ольга древлян.

Сама ж наказала викопати яму велику й глибоку на теремном дворі, поза градом. На наступний ранок послала Ольга за гістьми. Древляни ж відповіли: “Не їдемо ні на конях, ні на возах і пеши не йдемо,


а несіть нас у човні”. І відповіли кияни: “Нам неволя; князь наш убитий, а княгиня наша хоче за вашого князя”, – і понесли їх у човні. Вони ж сіли величаючись, избоченившись і у великих нагрудних бляхах. І принесли їх на двір до Ольги і як несли, так і ськинули їх разом із човном у яму. І, припавши до ями, запитала їхня Ольга: ” чиГарна вам честь?” Вони ж відповіли: “Пущі нам Игоревой смерті”. І повеліла засипати їх живими; і засипали їх.

І послала Ольга до древлян: “Якщо справді мене просите, то надішліть кращих чоловіків, щоб з великою честю піти за вашого князя, інакше не пустять мене київські люди”. Почувши про це надіслали древляни кращих чоловіків. Коли ж вони прийшли, Ольга наказала приготувати лазню, говорячи їм так: “Вимившись, прийдіть до мене”. Увійшли в лазню древляни й стали митися; і замкнули за ними баню, і повеліла Ольга запалити неї, і згоріли все.

І послала Ольга до древлян зі словами: “От уже йду до вас, приготуйте меди багато хто в того міста, де вбили чоловіка мого, так поплачуся на могилі його й створю тризну по своєму чоловіку”. Древляни, почувши про те, звезли безліч медов і заварили їх. Ольга ж, взявши із собою малу дружину, прийшла до могили чоловіка свого й оплакала його. І повеліла людям своїм насипати велику могилу й, коли насипали, наказала робити тризну. Після селі древляни пити, і наказала Ольга отрокам своїм прислужувати ім. И ськазали древляни: “Де дружина наша, котру послали за тобою?” Вона ж відповіла: “Ідуть за мною м дружиною чоловіка мого”. І коли сп’яніли древляни, веліла отрокам своїм пити за їхню честь, а сама відійшла ладь і наказала дружині рубати древлян, і висікли їхній п’ять тисяч. А Ольга повернулася в Київ і зібрала військо.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Помста княгині Ольги (Текст літопису ськорочений і адаптований.)

Categories: Нові твори

Links