- Далі
- Проглядів: 44
- 10-09-2016, 15:19
Одна багата людина, коли зостарився й близьку смерть зачув, покликав свого сина й сказав йому:
- Бачиш, син, я вже старий, та ще й хворий. Піди, поклич сусідів, я зроблю заповіт, як тобі моїм добром володіти.
Син тем батьківськимЖив-Був у одному селі бідний селянин. Як не бився, не трудився, не міг він зі своєю сім'єю прогодуватися. Ось і прозвали його сусіди Бідолахою.
Дістався йому від батька землі клаптик, так яке від нього пуття? Ліворуч — болото, праворуч — пісок, навіть верес і той не росте, тільки посередке вузенька смужка землі, уся у яминахОдин хазяїн запрягав у плуг разом і коня й вола. Віл ішов у плузі ліниво, кінь — жваве, і обом важко й ніяково було. Ось вони один одному й говорять:
- Мучить нас хазяїн, кричить на один: "Але!", на інший: "Цоб!" — і усе безглуздо. Підемо-но ми по білу світу шукатиКосив мужик луг і знайшов гніздо пещення з дитинчатами, а матері при них не було. Він і не думав їм зла лагодити, переніс їх разом із гніздом у інше місце, а сам знову за роботу узявся.
До полудня утомився мужик, ліг на скошену траву поспати маленько. А дружинаДавним-давно це було. З тих пір пройшло років п'ятсот та ще сто. Старі прялі так люди колишні цю історію довгими вечорами розповідали, а що у ній минуле, що небилицю, тепер і не вгадаєш.
Почнемо оповідання спочатку, а якщо у ньому й зайве що — жарту й небилиці,Жили-Минулого троє бурлак. Один з них мясницкое справу знав, іншої — хлібопекарське, третій — виноторгове, але не було у них ні роботи, ні грошей. Ось прийшли вони у одне місто на заїжджий двір, сидять голодні й думають, як би їм дістати їжі без грошей. Першим викликався той, хто колись м'ясником був:
- Я піду.
Пішов він у крамницю до м'ясника й говорить:
- Хазяїн,