Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ Поема “Сон”- комедія чи трагедія?

Поема “Сон”- комедія чи трагедія?

Тарас Григорович Шевченко – чудовий лірик, епік та публіцист, визначна постать в українській літературі. Поема “Сон”, написана в 1845 році, один з творів, які треба вивчати особливо ретельно. Вона поєднує в собі риси сати­ри, фантастики, широких історичних узагальнень. Шев­ченко назвав “Сон” комедією, але чим глибше вчитуєшся в рядки твору, тим зрозуміліше стає, що від цієї комедії лишається один тільки крок до найжахливішої трагедії.

“У всякого своя доля і свій шлях широкий”, – цим афористичним виразом починається поема.

Згідно з тра­дицією української полемічної літератури Шевченко намагається викрити основні, на його погляд, гріхи сучасних людей: зажерливість, підступність, нечесність, жорстокість. Висновок, якого доходить автор у пролозі до поеми такий:

Усі на сім світі –

І царята і старчата –

Адамові діти.

Шевченко користується давнім і перевіреним спосо­бом. Автор зауважує, що все описане йому наснилося: саме так робили вже давні сатирики, намагаючись уникнути переслідувань. І сон Шевченка є віщим.

Політ дає змогу Шевченкові бодай уві сні ще раз поба­чити рідну землю. Пейзаж, змальований автором

викликає спокій і замилування. Але душі поета сумно: цей чудовий край гноблять недобрі люди.

Чи Бог бачить із-за хмари

Наші сльози, горе? –

Запитує Шевченко, проте це запитання залишається без відповіді.

Куди ж летить уражена жорстокістю й несправедливістю світу душа? Туди, де “кругом бори та болота, туман, туман і пустота”, де куються день у день кайдани, де випита з України кров обертається на червоне золото – у Пе­тербург. А по дорозі до станції авторові доводиться бачити страшне й символічне видовище: каторжників, які видобу­вають золото.

У долині, мов у ямі,

На багнищі город мріє, –

Таким поет побачив імператорський Санкт-Петербург, місто, яке є уособленням зла, деспотизму й сваволі. Мандрівник потрапляє зрештою до царського палацу. “Так от де рай!” – із справжнім сарказмом зауважує Шевченко. Невидимість допомагає герою побачити Миколу із дружиною:

Аж ось і сам,

Високий, сердитий,

Виступає; обок його

Цариця небога,

Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога.

А ось і ті, хто за царською вказівкою вершать долю мільйонів людей: “Мов кабани годовані – пикаті, пузаті!”

Автор змальовує кумедну, але й відразну сцену: цар б’є в пику найстаршого з вельмож, той б’є меншого, а той ще меншого і так далі. Зрозуміло, що останнім того ляпаса одержить селянин-кріпак, безправна й нещасна людина.

Через прийом сну Шевченкові вдалося розширити ху­дожній простір твору – можливість зобразити дійсність у гротескних формах.

Автор мандрує столицею, роздивляючись її пам’ятки. Ось Петропавловська фортеця – “мов та швайка загострена”. Ось “на коні сидить охляп” – той, хто власне й заснував це місто й цю державу. І чуються голоси козаків, яких зганяли в багнюку і примушували будувати новісіньку столицю для навіженого царя:

І ми сковані з тобою,

Людоїде, змію!

На страшному на судищі

Ми Бога закриєм

Од очей твоїх неситих.

Ти нас з України

Загнав, голих і голодних,

У сніг на чужину

Та й порізав.

Пронизливий ранок знаходить мандрівника на вулиці. Учорашня царська гулянка скінчилася, та й що бідакам з неї? Он поспішають “на труд” убогі, муштруються москалі… А де ж той, що ніколи йому, бідолашному, й у пику заїхати? У його імператорської величності похмілля:

Неначе з берлоги

Медвідь виліз, ледве, ледве

Переносить ноги;

Та одутий, аж посинів…

Невидимий автор спостерігає за усамотненим імперато­ром: “Де ж ділася медвежа натура? Мов кошеня, такий чудний”. Справді, без усіх своїх прислужників “пузатих”, челяді та москалів цар безпомічний, мов кошеня. Адже саме на них тримається його влада. Тут Шевченко передусім демонструє пустку, яка панує не тільки в небі над петербурзьким багновищем, а й у душі самодержця.

…Не своє розказав вам,

А те, що приснилось, –

Так завершується поема “Сон”.

Трагедія, яку автор намагався подати в сатиричному забарвленні, – так можна охарактеризувати поему “Сон”. У кожному епізоді крізь нашарування фантазій проглядають реальні риси тогочасної Російської імперії: пригніченість слабких, раболіпство сильних тощо. До того ж дається взнаки важке насліддя недавньої історії імперії. Слід зазначити, що ця сатира досягла своєї мети: поема “Сон” разом із деякими іншими творами Шевченка стала приводом для ув’язнення поета. Можна сказати, що це загальна доля багатьох творів, де автор насмілився сказати Правду, саме правду з великої літери.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Поема-комедія “Сон” та сучасна Шевченкові суспільно-політична дійсність Сатирична поема “Сон” належить до найвизначніших творів поета періоду “Трьох літ”. У цей час центральною темою його творчості стає критика самодержавно-кріпосницького ладу в сучасній поетові Росії. У поемі “Сон” це здійснюється в алегоричній формі. Шевченко дав до твору підзаголовок “комедія”, прагнучи підкреслити сатиричну спрямованість поеми. Ліричному героєві твору, що знаходився...
  2. Поема Данте “Божественна комедія” художній синтез середньовічної культури Сон Данте протягом Великоднього тижня 1300 року і композиційна будова поеми. …Усі знання, всі повір’я, всі пристрасті епохи Середньовіччя знайшли своє відображення в живописних терценах Данте. О. С. Пушкін. В одному з віршів (4-й еклозі) видатний римський поет автор “Енеіди” Вергілій за 30 років до Різдва Христова писав про появу...
  3. Данте – видатний поет і мислитель Італії. Поема “Божественна комедія” – філософсько-художній синтез середньовічної культури УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС II семестр ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ УРОК № 45 Тема. Данте – видатний поет і мислитель Італії. Поема “Божественна комедія” – філософсько-художній синтез середньовічної культури Мета: ознайомити з життям та творчістю Данте; повідомити про особливості поеми “Божественна комедія” (жанр, композиція, уявлення про світ, час...
  4. “Вишневий сад” – драма, комедія або трагедія? П’єса “Вишневий сад” була написана А. П. Чеховим в 1903 році. Не тільки суспільно-політичний мир, але й мир мистецтва відчував потребу у відновленні. А. П. Чехов, будучи талановитою людиною, що виявила свою майстерність у коротких оповіданнях, входить у драматургію як новатор. Після прем’єри п’єси “Вишневий сад” розгорілася маса споровши серед...
  5. Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, звичайно, зайняли оборонну позицію. Усе...
  6. П’єса Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія чи трагедія? – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ Художня досконалість п’єси стала зрозумілою лише згодом. Пушкін назвав її “бурею в стакані води”, а до Чацького поставився критично. Але особливих суперечок комедія не викликала і була сприйнята всіма правильно. Ті, хто поділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору в цій п’єсі і підтримали її, ті, проти кого комедія була...
  7. Поема про долю людини й Батьківщини (поема С. Єсеніна “Ганна Онєгіна”) Більша поема Сергія Єсеніна “Ганна Снегина” з’явилася свого роду підсумком творчості поета, що сам уважав її своїм кращим добутком. У цій поемі Єсенін відображає події в Росії 1917 р. і, як теперішній поет-пророк, передчуваючи лихо, немов попереджає про небезпеку, що загрожує Росії, всьому росіянинові народу й долі окремої особистості. Тема...
  8. Поема про долю людини і Батьківщини (поема Сергія Єсеніна “Анна Снегіна”) Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Велика поема Сергія Єсеніна “Ганна Снегіна” з’явилася свого роду підсумком творчості поета, який сам вважав її своїм кращим твором. У цій поемі Єсенін відображає події в Росії 1917 р. і, як справжній поет-пророк, передчуваючи біду, наче попереджає про небезпеку, що загрожує...
  9. Поема Твардовского “Василь Теркин” народна поема Поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин” – народна, вірніше солдатська поема. Її головна ідея полягає в показі боротьби людей заради миру, заради життя. Вона являє собою целую енциклопедію життя бійця. Та й за словами самого письменника, “ця книга про бійця, без початку й кінця”. Головний герой – втілений в образі...
  10. Які думки та почуття викликає поема Т. Г. Шевченка “Кавказ”? …Живою душею в Украйні витай, Літай з козаками понад берегами, Розриті могили в степу назирай. Заплач з козаками дрібними сльозами І мене з неволі в степу виглядай… Уривок з поеми Колонізаторська політика Російської імперії була вкрай жорстокою по відношенню до інших народів. Народи, які були залежні від імперії, завжди були...
  11. Поема “Гайдамаки” Шевченка Творчість Тараса Григоровича Шевченка була новим явищем в українській літературі. Його поезії відрізнялись, насамперед, своєю демократичною тематикою, справжньою глибокою народністю. Поетичні твори в “Кобзарі” відзначаються жанровою різноманітністю: балади, ліроепічні поеми, послання, ліричні твори, віршована драма, але їх об’єднує буйна волелюбність, прагнення свободи, любов до своєї Батьківщини і свого народу. Твори...
  12. Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” як політична комедія Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” видатний добуток російської класичної літератури. Створене у двадцяті роки XIX століття, воно знайшло широке визнання в сучасників, яким довелося ознайомитися з комедією в рукописі. Комедія залишилася актуальною й злободенною донині. Драматург вклав у п’єсу всі кращі якості своєї душі: полум’яний патріотизм, любов до...
  13. Поема “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки високою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається в поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів...
  14. Поема “Наймичка” – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” Поема “Наймичка” Образ матері є центральним у всьому доробку Т. Г. Шевченка, але в другому періоді творчості цей образ набуває нових рис. За кілька років, які пройшли між написанням “Катерини” і “Наймички”, Тарас Шевченко зміцнів як поет. Він по-новому осмислює долю...
  15. Поема “Єретик” – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” Поема “Єретик” Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. Поему “Єретик” поет присвятив своєму сучаснику, видатному чеському вченому-славісту П. Й. Шафарику. За визначенням...
  16. Поема “Сон” – вершина політичної сатири в творчості Т. Шевченка Поема “Сон” (“У всякого своя доля”) написана Шевченком у 1844 році в Петербурзі. Поет привіз з України живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи 1, на всю систему кріпосницького ладу. Пролітаючи...
  17. Поема “Сон” свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка І. Ідейно-тематична спрямованість поеми. (Т. Шевченко правдиво відображає життя кріпаків, засуджує сваволю самодержавно-кріпосницького ладу. Епігра­фом, взятим із Біблії, автор підкреслює, що хоче допомогти народові усвідо­мити своє безправне становище.) ІІ. Викривальний характер сатиричної комедії. 1. Роздуми про тих, хто править країною. (Головне вістря сатири спрямоване проти царя. Автор описує, як Микола...
  18. “Людська комедія” – енциклопедія життя Франції першої половини – “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850) “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ “Людська комедія” – енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст. Оноре де Бальзак остаточно утвердив естетичні принципи реалізму. Якщо Стендаль дія життя Франції змалював суспільні прошарки й картини пропершої половини вінційного та столичного життя як щаблі для XIX...
  19. Поема “Сон” – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” Поема “Сон” Поема “Сон” – перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. “Сон” – нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми (“Комедія”) вказує на його комічно-сатиричний характер. “Сон” написаний від...
  20. “Поема Т. Г. Шевченка “Сон” як зразок політичної сатири” Поему “Сон” Тарас Григорович Шевченко написав повернувшись з України. Він був глибоко вражений долею земляків зі своєї рідної землі. В епіграфі він намагається донести людям правду про суспільство, яке пропагує зло та насильство. Далі поет готує читачів до сприйняття основної частини. Тут він дає характеристику російському самодержавству. Шевченко засуджує політику...
Поема “Сон”- комедія чи трагедія?
«
»