Пісні про боротьбу з турецько-татарськими нападниками

Пісні про боротьбу з турецько-татарськими нападниками
Важливу тематичну групу складають найстаріші історичні пісні про жахливі, спустошливі турецько-татарські напади на наш край, про полонення мирного населення і відправлення його на невільницькі ринки. Ці пісні найчастіше побудовані як розповідь очевидця про ті чи інші злочини турецько-татарських грабіжників. Нерідко розповідь переривається зойком скривджених у формі монологу чи діалогу. Такі пісні відбили в собі дух і колорит епохи, сповненої трагічних подій. У цих піснях нерідко

перегукується трагічне з героїчним.
У піснях змальовано жахливі картини ворожих нападів: пожежі, грабунки, знищення старих немічних людей та полонення молодих. Типовою для цього погляду є пісня “За річкою вогні горять”. Своє особисте горе оповідач подає на тлі народного горя:
За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили,
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан в’ється,
І по ногах ланцюг б’ється.
Можливо, що цю пісню було створено на основі конкретної
події, змалювання якої згодом набуло узагальнюючого характеру, бо розбійні напади були типовими для XV-XVI століть.
Характерна картина спустошення українських земель турецько-татарськими ордами зображена в пісні “Зажурилась Україна, бо нічим прожити”:
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми
Маленькії дітки,
Котрі молодії –
У полон забрато.
Як зайняли, то й погнали
До пана, до хана.

Але пісня не обривається на сумній картині. її мінорний тон змінюється закликом до запеклої боротьби:
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закоулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку! ?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Пісні про боротьбу з турецько-татарськими нападниками