Підсуха Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Підсуха народився 16 жовтня 1918 р. на Київщині в с. Ніжиловичі Макарівського району в родині сіль­ського коваля. Батько рано помер, тому дітей виховувала переважно мати. Не раз згадає про неї поет, виливши любов до найріднішої людини у віршованому романі “Поліська трилогія” (1962 р.) та в поемі “Материн заповіт” (1962 p.).

У 1939 р. О. Підсуха закінчив факультет англійської мови Харків­ського педагогічного інституту іноземних мов і працював викладачем Донецького індустріального інституту. В цей час і був на­друкований

його перший вірш “Етюд”.

Коли почалася війна, колишній викладач іде на фронт простим солдатом (спочатку сапером і автоматником), а потім стає кореспондентом дивізійної газети. Поетичної творчості О. Підсуха в цей час не залишає.

Після війни поет працює викладачем англійської мови у Київ­ському педагогічному інституті, потім стає відповідальним редакто­ром журналу “Дніпро”, заступником голови правління Спілки пись­менників України, головою правління Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном.

Виходять збірки поезій О. Підсухи: “Солдати миру” (1948 р.), “Я хочу

миру” (1949 р.), у 50 – 60 pp. з’являються друком українською і в перекладі російською мовою більше десяти його поетичних збірок.

Відомий О. Підсуха й своїми п’єсами “Кому кують зозулі” (1971 p.), “Недоспівана пісня” (1973 p.), “Переступи межу” (1987 p.).

Помер поет у 1990 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Підсуха Олександр Миколайович