Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ

Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”

Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України.

Маруся Богуславка – легендарна українська героїня XVI-XVII сторіч. Це об раз жінки, у якому втілені високі патріотичні почуття. Маруся – узагальнений образ жінки-полонянки.

Не можна сказати,

що постать “дівки-бранки Марусі, попівни Богуславки” історична. Але дума є художнім вимислом, який спирається на дійсні факти. У ній замальовується доля вродливих полонянок, які, як зафіксовано в літописах за усних переказах, часто ставали дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Вони, як відомо, мали вплив на політику, тому могли зважитись на такий патріотичний вчинок, як звільнення українських бранців.

Про походження Марусі в творі сказано небагато: жила вона колись у місії Богуславі в сім’ї священика. Подібно до Роксолани Лісовської, Марусю захопили турки і віддали до гарему турецького

султана. Маруся в новій країні змогла піднятися до такого рівня, що її турецький власник залишає жінці ключі від його замку і в’язниці. Завдяки цьому вона змогла звільнити групу українських козаків, які перебували в полоні протягом 30 років. Дивно, що Маруся не тікає з ними, а запинається зі своїм гаремом. Причина у тому, що такий спосіб життя став єдиним, ні якого вона звикла. Показовим є те, що Маруся, яка “потурчилась, обусурманилась для розкоші турецької, для ласощів нещасного”, випускає в’язнів, які 30 років перебували в неволі, в день найбільшого християнського свята – Великодня. Це свідчення того, що жінка не втратила духовного зв’язку з Батьківщиною, запам’ятає звичаї своїх предків. Маруся символізує тих, хто залишив Україну не за вчасним бажанням, і тому зберігає міцний зв’язок з рідною землею.

У творі порушується морально-етична проблема вибору, душевної роздвоєності Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. Дума розв’язує також проблеми морального обов’язку.

В центрі уваги творців думи – головна героїня – Маруся Богуславка. Ця жінки вже давно живе в Туреччині, звикла до неї, має сім’ю. Тікати зі звільненими полоненими українцями вона відмовляється. На перший погляд, такий вчинок викликає подив: у жінки є можливість повернутися додому, на батьківщину, її вона не хоче! Але Маруся має тепер зобов’язання і перед своєю сім’єю. Вірність її і змушує жінку залишитися.

Маруся постає у творі справжнім уособленням кращих рис української жінки: любляча дружина, патріотка своєї країни, здатна на героїчний вчинок заради співітчизників, милосердна та чуйна, глибоко віруюча. Недарма вона надає можливість козакам відродитися для нового життя на Великдень.

Дума має зачин, подібний до зачину народної казки (“Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная”), а закінчується вона молитвою. Твір має численні повтори, багато усталених епітетів (сира земля), у ньомувикористано діалог, як і в багатьох творах фольклору.

Особливістю римування є те, що римуються зазвичай дієслова. Таким чином підкреслюється напруга, динамізм дії, швидка зміна подій.

Головною думкою твору є оспівування патріотичного подвигу Марусі Богуславки.

Все вищесказане свідчить про велику духовну цінність цього твору, який навчає за будь-яких умов залишатися патріотом своєї країни. Думу з повним правом можна назвати перлиною українського народного епосу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”