Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Переказ змісту з народного епосу билина “Авдотья Рязаночка”

Переказ змісту з народного епосу билина “Авдотья Рязаночка”

Билина про Авдотье Рязаночке відбила конкретну історичну подію: безжалісне знищення Рязані в 1237 році ханом Батиєм. Набіги чужоземців на Русь тривали й після звільнення від монголо-татарського ярма, тому хан Батий названий у билині Бахметом турецьким. Залишившись одна в розореної ворогом Рязані, Авдотья Рязаночка, “молода женка”, відправилася до Бахмету турецького, щоб звільнити своїх співвітчизників з ворожого полона. Пройшовши “три застави великі” – ріки, озера глибокі; чисті поля широкі й темні ліси зі звіриною лютим, Авдотья

з’явилася до старого короля Бахмету турецькому. Уражений сміливістю й хоробрістю молодої жінки, він не тільки віддав їй полонених рязанцев, але й наділив золотом. Авдотья повернулася на батьківщину, в “Рязань опустілу”, і на це золото побудувала місто заново. Як старий король Бахмет турецький Воював він землю російську, Добував він стару Рязан-місто підлісну. Він стояв під містом зі своєю чинністю-армією. Так й розорив Рязан-місто підлісну, Розорив Рязань-ді місто порожньо. Він у Рязані князів, бояр усіх вирубав, Та й княгинь, боярин-те тих живих у повний забрав,

Полонив він народу многи тисячі.

Він повес_-те повний у свою землю турецьку, Становил на дорозі три застави великі: Першу заставу велику – Напускав ріки, озера глибокі; Іншу заставу велику – У чистих полях широких Становил злодіїв-розбійників; А третю заставу – у темних лісах Напустив зверьев лютиих. Тільки в Рязані в місті Залишалася одна молода женка Авдотья Рязаночка. Вона пішла в землю турецьку Так до старого короля до Бахмету турецького, Так вона пішла полону просити. Йти^-те вона не шляхом, не дорогою. Так глибокий^-те ріки, озера широкі Ті вона пливом плила; А мелкие-то ріки, озера широкі Так ті чи вона бродом брела. Так чи пройшла вона заставу велику, А чисті поля ті широкі, Злодіїв-розбійників тих про полуднів пройшла (Як про полуднів злодії люті Те опочивши тримають).

Так прой-те другу заставу велику, Так темні ті ліси дрімучі, Лютих звірів тих об північ пройшла (Так об північ звірі люті Ті опочивши тримають). Приходила в землю турецьку До старого короля Бахмету турецькому, Так у його чи палати королівські. Вона той^-те-хрест-те кладе писаним-писаній-по^-писаному, А те^-те-уклін^-те веде з, Так вона б’є той^-те-корол-те чолом, низько кланяється: – Так ти, государ той^-те-корол-те Бахмет той^-те-турецький^-те! Розорив ти нашу стару Місто^-місто-рязан-місто підлісну,

Так ти князів наших, бояр всіх повирубил, Ти княгинь наших, бояринь тих живих у повний забрав, Ти брав полону народу багато тисячею, Ти завів повний у свою землю турецьку. Я молода женка Авдотья Рязаночка, Я залишилася в Рязані одинешенька. Я прийшла сюди до тебе, сама так изволила: Чи не можливо буде відпустити мені народу скільки-небудь полоненого, Хоч би той^-те-своє-те плем’я^-племені-плем’я-роду-племені? Говорить король Бахмет той^-те-турецький^-те: – Молода ти женка Авдотья Рязаночка! Як я розорив вашу стару Рязань підлісну, Так я князів, бояр я всіх повирубил, Я княгинь, бояринь так тих живих у повний забрав, Так я брав полону народу многи тисячі, Я завів повний у свою землю турецьку, Становил на дорогу три застави великі: Першу заставу велику – Ріки, озера глибокі. Другу заставу велику – У чисті поля широкі Становил лютих злодіїв-розбійників. Так третю заставу велику – У темні ліси ті дрімучі Напустив я лютих звірів. Так скажи ти мені, женка Авдотья Рязаночка, Як ти ці застави пройшла й проїхала? Відповідь тримає женка Авдотья Рязаночка: – Ай ти, старий король Бахмет той^-те-турецький^-те! Я ці застави великі Пройшла не шляхом, недорогою. Як я ріки, озера глибокі – Ті я пливом плила. А чисті поля ті широкі. Те^-те-злодій^-те, розбійників – Те^-те-ті^-те я про полуднів пройшла (Про полуднів злодії – розбійники Вони опочивши тримають). Темні той^-те-ліс-те, лютих звірів –

Те^-те-ті^-те я опівночі пройшла (Об північ звірі люті Ті опочивши тримають). Так чи ті мовлення королеві прйлюбилися, Говорить старий король Бахмет той^-те-турецький^-те: – Ай же ти, молода женка Авдотья Рязаночка! Так уміла з королем мовлення говорити, Так умій попросити в короля з полона-то голівоньку, Так якої голівоньки більше вік не нажити буде. Так говорить молода женка Авдотья Рязаночка: – Ай ти, старий король Бахмет той^-те-турецький^-те! Я заміж вийду так із чоловіком наживу. Так у мене буде свекор – стану кликати панотцем, Так чи буде свекруха – стану кликати матінкою, Але ж буду в них снохою слить. Так поживу із чоловіком – я синка народжу, Так випою-вигодую – у мене й син буде. Так стане мене кликати матінкою. Так я синка женю та й невістку візьму, Так чи буду я й свекрухою слить. Так ще ж я поживу із чоловіком, Та й собі дочка народжу. Так випою-вигодую – у мене й дочка буде, Так стане мене кликати матінкою. Так дочку я заміж віддам, Так й у мене й зять буде, І буду я тещею слить. А не нажи_-те мені тієї буде голівоньки, Так мил-те братика улюбленого. І не видать-то мені братика буде століття й по століттю. Так чи ті мовлення королеві полюбилися, Говори-те він женке такі слова: – Ай же ти, молода женка Авдотья Рязаночка! Ти вміла просити в короля з полона голівоньку, Так котре-те не нажити й століття буде. Коли я розоряв вашу стару Рязан-місто підлісну, Я князів, боярин-те всіх повирубил, А княгинь, бояринь я тих живих у повний забрав, Брав у повний народу багато тисячею,

Так убили в мене милого братика улюбленого, Не нажити мені братика буде століття й по століттю! Так ти, молода женка Авдотья Рязаночка, Ти бери-ка народ свій полоненний-то Так поведи його в Рязань до єдиного. Так за твої ті слова за учливие Так ти бери собі золотої скарбниці Так у мій^-те землі в турецький^-те, Так чи стільки бери собі, скільки потрібно. Отут женка Авдотья Рязаночка Брала собі народ полоненний-то, Та й взяла вона золотої скарбниці Так з тієї землі з турецький^-те, Так скільки їй було потрібно. Так привес-те народ полоненний-то Так у чи ту Рязань в опустілу, Так вона побудувала Рязан-місто заново. Так з тієї пори Рязань стала славна, Так з тієї пори стала Рязан-те багата, Так чи отут у Рязані Авдотьино ім’я возвеличилося. Та й тим справа скінчилася.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Героїзм російської жінки в билині “Авдотья Рязаночка” Билина “Авдотья Рязаночка” – народне сказання про мужність простої росіянки жінки, що займалася все життя домашнім господарством, ростила сина, любила чоловіка, ткала, пряла, прала. Мільйони таких жінок на Русі. Але прийшло лихо: налетіла на рідні землі “Синя орда, з пожежами, зі смертями”, жадаючи від російських князів платити данину татарському ханові....
  2. Переказ змісту епосу: “Слово о полку Ігоревім” Героїчна пісня оповідає про похід князя Новгород-Сіверського Ігоря проти половців. Біля річки Оскола до нього приєднався його брат Всеволод, що йшов іншим шляхом, з Курська. Частина перша. У день походу Ігор глянув на небо і побачив, що сонце закрилося тінню. Почалося сонячне затемнення, віщуючи небезпека. Незважаючи на це, Ігор вирішує...
  3. Переказ змісту російського епосу: “Слово о полку Ігоревім” Героїчна пісня оповідає про похід князя Новгород-Сіверського Ігоря проти половців. Біля річки Оскола до нього приєднався його брат Всеволод, що йшов іншим шляхом, з Курська. Частина перша. У день походу Ігор глянув на небо і побачив, що сонце закрилося тінню. Почалося сонячне затемнення, віщуючи небезпека. Незважаючи на це, Ігор вирішує...
  4. Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Маруся Богуславка...
  5. Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом дума більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), має генетичний зв’язок. У структурі Думи...
  6. Героїчні подвиги та шляхетні вчинки Рами з народного епосу “Рамаяна” 1. Про що розповідає створена у ІV ст. до н. е. давньоіндійська поема “Рамаяна”? (про життя та подвиги міфічного героя Рами, його вірну дружину Сіту, їхнє життя у вигнанні, про війни з ракшасами – злими демонами; про повернення Рами додому, славне правління, піднесення до неба). 2. Хто такий Рама? (син...
  7. Переказ із епосу – Микита Кожемяка У старі роки з’явився неподалік від Києва страшний змій. Багато народу з Києва потаскав у свій барліг, потаскав і поїв. Потяг змій і царську дочку, але не з’їв її, а міцно-преміцно замкнув у своєму барлогу. Увязалась за царівною з будинку маленька собачка. Як полетить змій на промисел, царівна напише записочку...
  8. Переказ із епосу – Про походження світу й богів Багато століть назад на Балканському півострові оселився народ, що згодом стали називати греками. На відміну від сучасних греків, ми називаємо той народ стародавніми греками, або еллінами, а їхню країну – Елладою Елліни залишили народам миру багата спадщина: величні будинки, які дотепер уважаються красивейшими у світі, прекрасні мармурові й бронзові статуї...
  9. Переказ із епосу – Подвиг отрока киянина й хитрість воєводи Претича У літо 6476 (968). Прийшли вперше печеніги на Російську землю, а Святослав був тоді в Переяславце, і замкнулася Ольга зі своїми онуками Ярополком, Олегом і Володимиром у місті Києві. І осадили печеніги місто силою великої: була їхня незліченна безліч навколо міста, і не можна було не вийти з міста, не...
  10. Переказ змісту оповідання А. П. Чехова “Туга” Увечері, коли пухнатий сніг повільно м’яким шаром лягає на “дахи, кінські спини, плечі, шапки”, візник Іона Потапов, весь білий, як примара, все сидить на козлах без роботи, сидить не рухаючись. Сніг обліпив уже і його лошаденку, що стала схожої на “копійчану пряникову конячку”, і його самого. Іона занурений у замисленість,...
  11. Переказ змісту роману Дитера Нолля “Пригоди Вернера Хольта” У романі Дитера Нолля (род. в 1927 р.) “Пригоди Вернера Хольта” дія триває біля двох років. Воно почато в пору, коли гітлерівські війська вже відступали на всіх фронтах другої світової війни, і завершується в дні повного розгрому рейха. Початок свідомого життя героя, 16-літнього підлітка, кинутого зі шкільної лави в горно...
  12. Переказ змісту повісті Платонова “Юшка” Давно, в старовинне час, Жив на одній вулиці старий на вигляд людина. Він працював у кузні при великій московської дорозі підручним помічником у головного коваля: носив у кузню воду, пісок і вугілля, роздував горно, тримав гаряче залізо на ковадлі і робив всяку іншу роботу. Звали його Юхимом, але всі люди...
  13. Короткий переказ змісту повести Маккалерса “Балада про невеселий кабачок” Маленьке містечко на американському Півдні. Бавовнопрядильна фабрика, будиночки робітників, персикові дерева, церква із двома вітражами й головною вулицею ярдів у сто. Якщо пройтися по головній вулиці серпневим полуднем, то мало що порадує око в цьому царстві нудьги й безлюддя. У самому центрі міста коштує великий будинок, що, здається, от-от обвалиться...
  14. Переказ змісту оповідання А. П. Чехова “Весілля” (Сцена в одній дії) У яскраво освітленому залі великий стіл накритий для весільної вечері. Біля стола клопочуть лакеї, за стіною звучить Музика. Через зал проходять гості: Ганна Мартинівна Змеюкина (акушерка), у яскраво-яскраво-червоному платті, і телеграфіст Іван Михайлович Ять, що запекло доглядає за дамою, що на всі його: “Згляньтеся! Згляньтеся!” – відповідає тільки “Ні, ні,...
  15. Короткий переказ змісту “Орфей спускається в пекло” Дія п’єси розвертається в “маленькому містечку одного з південних штатів”. Власника універсального магазина Джейба Торренса, ватажка місцевого ку-клукс-клану, привозять із лікарні, де після ретельного обстеження лікарі прийшли до висновку, що дні його полічені. Цей живий мрець навіть на порозі могили здатний вселяти жах у близьких людей, і хоча на сцені...
  16. Переказ змісту повести Гоголя “Портрет” Молодий художник Чартков, зайшовши в картинну крамницю на Щукином дворі, зупинився перед портретом старого “з особою бронзових кольорів, скулистим і хирлявим”. Сила кисті художника цієї картини була разюча, і він купив портрет. Чартков злидарював; у його кімнаті не було навіть свічі. Він давно не платив за квартиру, і хазяїн уже...
  17. Переказ змісту повісті Паустовського “Сніг” Актриса Тетяна Петрівна з дочкою Варею і старою нянькою переїхала з Москви до невелике містечко і оселилася в будинку старого Потапова. Через місяць старий Потапов помер. Тетяна Петрівна знала, що у нього залишився син, який служив на Чорноморському флоті. Дивлячись на його фотокартку, Тетяна Петрівна думала, що вже бачила десь...
  18. Короткий переказ змісту поеми Байрона “Корсар” Виконаний мальовничих контрастів колорит “Гяура” відрізняє й наступний Твір Байрона “східного” циклу – більше велику по обсязі поему “Корсар”, написану героїчними двустишиями. У короткому прозаїчному вступі до поеми, присвяченої побратимові автора по перу й однодумцеві Томасові Муру, автор застерігає проти характерного, на його погляд, пороку сучасної критики – преследовавшей його...
  19. Переказ змісту повести у віршах Байрона “Корсар” Пісня перша. Про цьому й про вбиті в боях говорили корсари, які відпочивали на острові Піратів. Відразу треба психологічний портрет Конрада: У них є вождь. Видобуток ділить він, Ніхто з них не буде обділений Але хто ж цей вождь? Відомо їм, Що він прославлений і безстрашний И отут усі побачили...
  20. Переказ змісту твору Лермонтова “Казка для дітей” В “Казці для дітей” ( 1839-1840), поемі, що Лермонтов тільки почав, намечалось ще більш рішуче подолання демонізму. Але ні герої її, ні сюжет не визначилися. Уривок примітний прямою заявою, що автор звільнився від захоплення демонічною натурою: “Меж інших бачень, Як цар,. німий і гордий, він сіяв Такий волшебиосладкой красотою, Що...
Переказ змісту з народного епосу билина “Авдотья Рязаночка”
«
»