Переказ сюжету роману Реймона Кено “Одиль”

Головний герой Ролан Рами вертається до цивільного життя після Декількох місяців служби в Марокко, де він брав участь у воєнних діях. У Парижі, за посередництвом одного свого армійського товариша, Рами стає вхожий у невелику групу молодих людей, що зустрічаються в районі Монмартра, які вправляються в мистецтві жити, не стомлюючи себе. Як і інші члени цієї групи, Рами не працює по восьма година в день на якому-небудь підприємстві й часом своїм може розпоряджатися самостійно. Наступні шість місяців, не дуже, щоправда, до цьому прагнучи, Рами обертається

в цьому суспільстві вільних аферистів

Ролан Рами – математик-аматор, тому кілька годин щодня він проводить за нескінченними обчисленнями, які не приносять йому ні єдиного су. Крім цього він іноді пише статті для наукових журналів. Колись давно в нього відбувся розрив із сім’єю, і єдиним родичем, з яким у Рами ще збереглися відносини, є його дядько. Той довгий час служив у колонії, має неабиякий капітал і щомісяця, щоб уникнути голодної смерті свого племінника, позичає його деякою сумою грошей

Через півроку свого перебування в Парижі Ролан Рами зближається із групою комуністів, які із превеликою

ретельністю намагаються переконати його вступити в партію й активно підтримати справу революції. Керівником групи є якийсь Агларес; його життя, по оповіданнях поета Сакселя, знайомого Рами, наскрізь пронизана таємницями й незвичайними подіями. Агларес носить довгі волосся, крислатий капелюх і пенсне, що кріпиться до його правого вуха товстим червоним шнуром. У цілому він схожий на допотопного фотографа, і тільки червона краватка в нього на шиї вказує на його модерністські замашки. Агларес зібрав навколо себе деяка кількість учнів і, заручившись їхньою підтримкою, підводить під революційну боротьбу в цілому ідею перемоги у світі якогось “ірраціонального”, “несвідомого” початку, перевіряючи вірність уживають у тім числі і їм самим дій за допомогою окультизму

Через усе ту ж групу “аферистів” Рами знайомить із Одиль, до якої незабаром починає випробовувати щось начебто дружньої прихильності. Одиль перебуває в групі на положенні подруги Луи Тессона, людини з нерівним характером, про яке всі говорять із якимось сторожким замилуванням. Це грубий, кощавий тип; ніколи колись Одиль його навіть ненавиділа

На прохання Одиль Рами пише статтю про об’єктивність математики. Стаття виявляється надзвичайно прихильно прийнята в середовищі Аглареса. Агларес у захваті від того, що нарешті зустрів людини, що, на його думку, відкрив инфрапсихическую природу математики. Відтепер він ще активніше намагається втягти Рами в революційну діяльність

Через якийсь час Рами із Сакселем відвідують революційно-окультну секту пана Муйарда, куди запрошує їх один зі знайомих Рами, якийсь Ф., і де сестри Ф. – Элиза, дівчина-медіум, викликає дух уже, що померся до того часу, Леніна, що нібито через неї дає посмертні наставляння всім прихильникам своєї революційної теорії. Саксель виявляється покірний преластями Элизи й ретельно намагається переконати групу Аглареса примкну” до секти Муйарда. Ентузіазм Сакселя, однак, не знаходить підтримки

У той самий вечір, коли питання про вступ у секту докладно обговорюється на засіданні групи, Оскар, лідер монмартрской компанії, убиває Тессона, коханця Одили, що доводиться йому братом. Винуватця злочину заарештовують у той же день, а разом з ним у поліцію попадають ще трохи загальних його з Роланом знайомих. Самому Рами вдається уникнути арешту лише завдяки своєчасному попередженню з боку однієї юної доброзичливиці. Наступні кілька днів Рами безрезультатно розшукує Одиль. Хвилювання його велике, оскільки у своєму номері вона не з’являється. Через два дні після злочину додому до Рами приходять двоє поліцейських і безцеремонно несуть із собою всі його папери, основну частину яких становлять математичні викладення й виписки з високонаучних видань

При сприянні Аглареса й одній їхній загальній знайомій Рами домагається повернення йому всіх його записів, а також зняття яких би те не було підозр із його самого й з Одиль. Одиль, позбавлена після загибелі Тессона засобів до існування й недостатньо впевнена в собі, щоб піти працювати, їде в Село до батьків. Рами, втратившись її суспільства, упадає в депресію, але незабаром знаходить спосіб, як повернути Одиль у Париж: він вирішує привезти її як своя дружина, запропонувавши їй оформити фіктивний шлюб. Ставати її чоловіком по-справжньому він не хоче, оскільки впевнено в тім, що любові не випробовує. Ролан переконує свого дядька у зв’язку з одруженням подвоїти йому зміст, їде за Одиль і, запропонувавши їй своє прізвище й скромний статок в обмін на прості дружні почуття, привозить її назад, тим самим рятуючи від сільської спячки й безперспективності існування. Розписавшись, молоді люди продовжують жити окремо й зустрічаються лише кілька разів у тиждень, причому Рами, підсвідомо не вірячи у своє право на щастя, поступово усе далі й далі відстороняє Одиль від себе

За час відсутності Рами в Парижі в групі Аглареса відбувається переворот: Саксель виявляється з її вигнаний, причому на листку, що ганьбить поета, поряд з іншими підписами коштує підпис Рами, що насправді бачить цей папір уперше. До того ж заради розширення впливу групи серед радикально настроєних парижан у її ряди виявляються допущеними люди нечистоплотні, свідомо здатні на підлості й зрадництво. Настільки несподіваний поворот подій сприяє тому, що для Ролана Рами закінчується якийсь період політичного виховання, і він поступово усе далі відходить від комуністів

Ралі позбувається від подання пр самому себе як про математика, а точніше, як про обчислювальну машину, що постійно збивається з рахунку, і намагається “вибудувати” з уламків свого самолюбства нове, більше людяний притулок, у якому б найшлося місце й таке почуття, як любов до жінки. Одиль перша зізнається Рами в любові. Рами ж, сподіваючись обміркувати своє Майбутнє життя й розібратися в собі, на кілька тижнів разом із друзями відправляється подорожувати по Греції. Там він знаходить у собі сили відмовитися від постійно, що спокушає його бажання, страждати й, заглянувши собі в душу, зрозуміти, що він любить Одиль. Прибувши в Париж, він ще встигає повернути розташування Одиль, уже не побоюючись бути просто “нормальним” людиною, і починає ставитися до цього стану, як до трампліна, з якого він зможе стрибнути вбудущее.

Е. В. Семина


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Переказ сюжету роману Реймона Кено “Одиль”