Переказ сюжету роману Карела Чапека “Війна із саламандрами”

Капітан судна “Кандон-Баддунг” Вантах, що займається промислом перлів біля берегів Суматри, зненацька виявляє на острові Танамас дивну бухту Дэвл-Бэй. За свідченням місцевих жителів, там водяться чорти. Однак капітан знаходить там розумних істот – це саламандри. Вони чорні, метр-півтора у висоту й на вид схожі на тюленів. Капітан приручає їх тим, що допомагає розкривати раковини з їхніми улюбленими ласощами – молюсками, і вони виловлюють йому гори перлів. Тоді Вантах бере у своїй судноплавній компанії відпустка і їде на батьківщину, де зустрічається зі своїм Земляком, що процвітає бізнесменом Г. X. Бонди. Капітанові Вантаху вдається переконати багатія пуститися в пропоновану їм ризиковану авантюру, і незабаром ціна на перли через різко зрослий видобуток починає падати

Тим часом проблема саламандр починає цікавити світову суспільну думку. Спочатку ходять слухи, начебто Вантах розвозить по світлу чортів, потім з’являються наукові й околонаучние публікації. Учені доходять висновку, що виявлені капітаном Вантахом саламандри – це вважався вимерлий вид Аndrias Scheuchzeri.

Одна із саламандр попадає в лондонський зоопарк. Якось вона заговорює зі сторожем, представившись як Эндрью Шейхцер, і отут усі починають розуміти, що саламандри – розумні істоти, здатні говорити, причому на різних мовах, читати й навіть міркувати. Однак життя

сенсацією, що стала, зоологічного саду саламандри кінчаються трагічно: відвідувачі перегодовують її цукерками й шоколадом, і вона занедужує катаром шлунка

Незабаром відбуваються збори акціонерів Тихоокеанської експортної компанії, що займається експлуатацією саламандр. Збори шанують пам’ять капітана, що померся від апоплексичного удару, Вантаха й приймає ряд важливих рішень, зокрема про припинення видобутку перли й про відмову від монополії на саламандр, які так швидко плодяться, що їх неможливо прокормити. Правління компанії пропонує створити гігантський синдикат “Саламандра” для широкомасштабної експлуатації саламандр, які планує використати на різних будівельних роботах у воді. Саламандр розвозять по всьому світлу, поселяючи їх в Індії, Китаю, Африці й Америці. Подекуди, щоправда, проходять страйку в знак протесту проти витиснення з ринку людської робочої сили, але монополіям вигідне існування саламандр, оскільки завдяки цьому можна розширити виробництво необхідних саламандрам знарядь праці, а також продуктів сільського господарства. Висловлюються також побоювання, що саламандри створять погрозу для рибальства й своїх підводних нір підриють берега материків і островів

Тим часом експлуатація саламандр іде на овний хід. Розроблена навіть градація саламандр: лидинг, або доглядачі, найдорожчі особини; хэви, призначені для найважчих фізичних робіт; тім – звичайні “робочі конячки” і так далі. Від приналежності до тієї або іншої групи залежить і ціна. Процвітає також нелегальна торгівля саламандрами. Людство винаходить всі нові й нові проекти, для здійснення яких можна використати цих тварин

Паралельно проводяться наукові конгреси, що обмінюються інформацією в області як фізіології, так і психології саламандр. Розвертається рух за систематичне шкільне утворення расплодившихся саламандр, виникають дискусії, яке утворення варто давати саламандрам, на якій мові вони повинні говорити й т. п. З’являється міжнародна Ліга заступництва саламандрам, що ставить своєю метою побудувати відносини між людством і саламандрами на засадах пристойності й гуманності. Приймається пов’язане із саламандрами законодавство: раз вони мислячі істоти, те повинні самі відповідати за свої вчинки. Слідом за виданням перших законів про саламандр з’являються люди, що вимагають визнати за саламандрами й певні права. Однак нікому не Спадає на думку, що “саламандрове питання” може мати найбільше міжнародне значення й що із саламандрами прийде мати справа не тільки як з мислячими істотами, але і як з єдиним саламандровим колективом або навіть націями

Незабаром чисельність саламандр досягає семи мільярдів, і вони заселяють понад шістдесят відсотків всіх узбереж земної кулі. Росте їхній культурний рівень: випускаються підводні газети, виникають наукові інститути, де трудяться саламандри, будуються підводні й підземні міста. Правда, саламандри самі нічого не роблять, але люди продають їм усе аж до вибухових речовин для підводних будівельних робіт і зброї для боротьби сакулами.

Незабаром саламандри усвідомлюють власні інтереси й починають давати відсіч людям, що вторгаються в сферу їхніх інтересів. Одним з перших виникає конфлікт між саламандрами, що об’їдали сади, і селянами, незадоволеними як саламандрами, так і політикою уряду. Селяни починають відстріл саламандр, що мародерствують, на що ті виходять із моря й намагаються помститися. Декільком ротам піхоти із трудом вдається їх зупинити,, щоб відомстити вони підривають французький крейсер “Жуль Фламбо”. Через якийсь час пасажирський пароплав, що перебував у Ла-Маншеві бельгійський, “Уденбург” піддається нападу саламандр – виявляється, це англійські й французькі саламандри не поділили щось між собою

На тлі роз’єднаності людства саламандри поєднуються й починають виступати з вимогами поступитися їм життєвий простір. Як демонстрація сили вони влаштовують землетрус у Луизиане. Верховний Саламандр вимагає евакуювати людей із зазначених їм морських узбереж і пропонує людству разом із саламандрами руйнувати мир людей. У саламандр дійсно більша влада над людьми: вони можуть блокувати будь-який порт, будь-який морський маршрут і тим самим вморити людей голодом. Так, вони повідомляють повну блокаду Британських островів, і Великобританія змушена у відповідь оголосити саламандрам війну. Однак бойові дії саламандр набагато більше успішні – вони просто починають затоплювати Британські острови

Тоді у Вадузе збирається всесвітня конференція по врегулюванню, і адвокати, що представляють саламандр, пропонують піти на всі їхні умови, обіцяючи, що “затоплення континентів буде проводитися поступово й з таким розрахунком, щоб не доводити справа до паніки й непотрібних катастроф”. Тим часом затоплення йде повним ходом

А в Чехії живеться-поживає пан Повондра, швейцар у будинку Г. X. Бонди, що у свій час міг не пустити капитата Вантаха на поріг і тим самим запобігти всесвітній катастрофі. Він почуває, що саме він винуватий у случившемся, і радує його лише те, що Чехія розташована далеко від моря. І раптом він бачить у ріці Влтаве голову саламандри…

В останній главі автор розмовляє сам із собою, намагаючись придумати хоч якийсь спосіб порятунку людства, і вирішує, що “західні” саламандри підуть війною на “східних”, у результаті чого будуть повністю винищені. А людство стане згадувати цей кошмар як черговий потоп

Е. Б. Туева


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Переказ сюжету роману Карела Чапека “Війна із саламандрами”

Categories: Скорочені твори

Links