Home ⇒ 📕Скорочені твори ⇒ Переказ роману “Злочин і покарання” – Частина 1

Переказ роману “Злочин і покарання” – Частина 1

Головний герой – Родіон Романович Розкольників, студент, що кинув навчання в університеті. Живе в тісній комірці, схожої на труну, в убогості. Уникає квартирної господарки, тому що їй повинен. Дія відбувається влітку, у страшну духоту (тема “жовтого Петербурга” проходить через весь роман). Розкольників іде до баби, що позичає гроші під стан. Бабу кличуть Алена Іванівна, живе вона зі своєю зведеною сестрою, безсловесною, забитою істотою Лизаветой, що “поминутно ходить вагітна”” працює на бабу й перебуває в неї в повнім поневоленні.

Розкольників приносить у стан годинники, по ходу справи запам’ятовуючи всі дрібні деталі, тому що готується здійснити свій план – убити бабу. По дорозі назад він заходить у распивочную, де знайомиться із Семеном Захаровичем Мармеладовим – спившимся чиновником, що розповідає про себе. Його дружина – Катерина Іванівна – від першого шлюбу має трьох дітей. Перший чоловік був офіцер, з яким вона втекла з рідного дому. Грав у карти, бив її.

Потім умер, і їй довелося від розпачу й убогості піти за Мармеладова, що був чиновником, але потім місце втратив. У Мармеладова від першого шлюбу дочка Соня,

що була змушена піти на панель, щоб хоч якось прокормитися й прокормити інших дітей. Мармеладов п’є на її гроші, краде гроші з будинку. Страждає від цього. Розкольників відводить його додому. Скандал будинку, Розкольників іде, непримітно поклавши на віконце гроші. Ранком Раскольникову приходить лист із будинку від матері, що вибачається, що не могла вислати грошей. Мати розповідає про те, що сестра Раскольникова – Дуня – надійшла в служіння до панам Свидригайловим. Свидригайлов погано з нею обходився, потім прийнявся змінювати до любовного зв’язку, обіцяючи всілякі блага. Дружина Свидригайло-Ва – Марфа Петрівна – підслухала розмову, обвинуватила у всім Дуню й вигнала з будинку. Знайомі відвернулися від Раскольникових, тому що Марфа Петрівна роздзвонила про це по всьому повіті. Потім усе з’ясувалося (Свидригайлов покаявся, найшовся обурений лист Дуни, слуги зізналися). Марфа Петрівна про усім розповіла знайомим, відношення змінилося, до Дуне посватався Петро Петрович Лужин, що їде в Петербург, щоб відкрити адвокатську контору. Розкольників розуміє, що сестра продає себе, щоб мати можливість допомагати братові, і вирішує перешкодити шлюбу. Розкольників виходить на вулицю й зустрічається на бульварі з п’яною дівчиною, майже дівчинкою, що, зважаючи на все, напоїли, збезчестили й виставили на вулицю. Поруч проходжується хлищ, приміряючись до дівчинки. Розкольників дає гроші городовому, щоб той відвіз на візнику дівчинку додому. Думає про її подальшу незавидну долю. Розуміє, що певний “відсоток” іде саме по такому життєвому шляху, але миритися із цим не хоче. Іде до свого друга Разумихину, по дорозі передумує.

Не дійшовши до будинку, засипає в кущах. Йому сниться страшний сон про те, що він, маленький, іде з батьком на цвинтар, де похований молодший брат, повз шинок. Там коштує ломовий кінь, запряжена у віз. Із шинку виходить п’яний хазяїн коня – Микола – і запрошує приятелів сідати. Кінь стара, не може зрушити віз. Микола розлютувало хльостає її батогом. До нього приєднуються ще кілька людей. Миколка ломом убиває шкапу. Хлопчик (Розкольників) кидається з кулаками на Миколку, батько його веде. Розкольників прокидається й думає про те, зможе він убити чи ні. Проходячи по вулиці, випадково чує розмова Лизавети (сестри баби) зі знайомими, які запрошують її в гості, тобто баба завтра залишиться одна. Розкольників заходить у трактир, де чує розмова між офіцером і студентом, що грають на більярді, про бабу-процентщице й про Лизавете. Говорять, що баба мерзенна, кров з людей ссе. Студент: я б її вбив, ограбував без зазору совісті, скільки людей пропадає, а підла баба й сама не сьогодні-завтра вмре. Розкольників приходить додому, лягає спати. Потім готується до вбивства: пришиває під пальто петлю для сокири, загортає деревинку із залозкою в папір, начебто новий “застава”, – відволікти бабу. Потім краде у двірницької сокиру. Іде до баби, віддає їй “застава”, непомітно дістає сокира й убиває процентщицу. Після цього починає шарити по шафах, скриням і проч. Раптово вертається Лизавета. Розкольників змушений убити і її. Отут хтось дзвонить у двері. Розкольників не відкриває. Що прийшли зауважують, що двері замкнені зсередини на клямку, і почувають негарне. Двоє йдуть долілиць за двірником, один залишається на сходах, але потім не витримує й теж спускається. Розкольників вибігає із квартири. Поверхом нижче – ремонт. Відвідувачі із двірником уже піднімаються по сходам, Розкольників укривається у квартирі, де ремонт. Група проходить наверх, Розкольників тікає


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Переказ роману “Злочин і покарання” – Епілог Сибір. Острог. У результаті всіх пом’якшувальних обставин (хвороба, не скористався грошима, явка з винною, коли Миколай уже зізнався в убивстві (Порфирій Петрович стримав слово й про свої підозри й візит до Раскольникову умолчал), з’ясувалося, що колись Розкольників урятував двох дітей під час пожежі, на свої гроші майже рік містив хворого...
  2. Переказ роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М План переказу 1. Неясні думки Раскольникова. 2. Його знайомство з Мармеладовим. 3. Лист із будинку, з якого герой довідається, що його сестра Дуня оклеветана Свидригайловим і Лужин хоче на ній женитися 4. Сон Раскольникова, у якому виразно представляється ідея вбивства. 5. Розкольників убиває бабу-процентщицу і її сестру. 6. Нервова хвороба...
  3. Героїня роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Героїня роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”, дочка від першого шлюбу спившегося, що втратив місце чиновника, замучена докорами збожеволілої від убогості й сухоти мачухи, змушена піти на панель, щоб містити пияка батька і його сім’ю. “Це було “…” худеньке й бліде личко, досить неправильне, якесь востренькое, з востреньким маленьким...
  4. Основні мотиви роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Оповідальна структура роману Достоєвського “Злочин і покарання” достатня складна. У центрі роману – теорія головного героя, Раскольникова. Навколо лінії головного героя складно взаємодіють, переплітаючись, сюжетні лінії інших персонажів. У добутку безліч символічних пейзажів, інтер’єрів, художніх деталей. Крім того, у єдиний значеннєвий вузол стягнуто кілька різних мотивів роману, кожний з яких...
  5. Жанрова своєрідність роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М По жанрі “Злочин і покарання” (1866) – роман, головне місце в якому займають соціальні й філософські проблеми сучасної письменникові російського життя. Крім того, в “Злочині й покаранні” можна відзначити жанрові ознаки: детектива (читач із самого початку знає, хто вбивця баби процентщици, але детективна інтрига зберігається до кінця – зізнається Розкольників,...
  6. Ідейний зміст роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Не убий! Заповідь Христа Серед безлічі творів Достоєвського (“Біси”, “Брати Карамазовы”, “Бідні люди”, “Підліток”, “Ідіот” і інші) одним з перших є “Злочин і покарання”. У цьому добутку розкривається творчий мир автора як особлива реальність, як живий духовний організм, де має значення буквально всі, тобто будь-який дріб’язок, незначні подробиці. Джерела роману...
  7. УБИВЦІ МНИМІ Й ЩИРІ В РОМАНІ “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Яким бути людині? Чи приречений він вічно на болісне роздвоєння, на духовне й життєве животіння, або в силах перебороти всі й стати переможцем? Багато героїв Достоєвського намагаються вирішити цю проблему, прагнучи вирватися із суперечливого круговороту життя. Бунтує й Родіон Розкольників. Злидарське існування його самого, сестри й матері, трагичные долі інших...
  8. Теорія Раскольникова і її розвінчання у романі “Злочин і покарання” Теорія Раскольникова носить певний відбиток часу. Його ідея про “право сильного” відбивала деякої думки нігілізму – світогляду, популярного в 60-иі роки 19 століття. Головний герой багато часу міркує над історією життя людства. Висновки його зводяться до того, що прогрес здійснюється найчастіше на чьих-нибудь стражданнях Розкольників уважає, що люди являють собою...
  9. ОБРАЗ РАСКОЛЬНИКОВА(По романі “Злочин і покарання”) Федір Михайлович Достоєвський – письменник-філософ, що ставив і вирішував у своїх добутках сложнейшие, вічні питання буття. Його герої – незвичайні люди. Вони мечуться й страждають, роблять лиходійства й каються, перебуваючи в нескінченному пошуку істини. Такий і головний герой роману “Злочин і покарання” Родіон Романович Розкольників. “Він до того поглибився в...
  10. Оповідання роману “Злочин і покарання” Достоєвського “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість робіт автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання роману неспішно, але воно тримає читача в постійній напрузі, змушуючи його вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини дев’ятнадцятого століття. У цей час багато...
  11. СОЦІАЛЬНІ МОТИВИ ЗЛОЧИНУ РАСКОЛЬНИКОВА В РОМАНІ ДОСТОЄВСЬКОГО “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Роман Ф. М. Достоєвського, по суті, є соціально-психологічним і філософським добутком. Достоєвський показав дно капіталістичного міста, мир принижених і ображених. Автор викриває суспільство, де панують гроші, суспільство, що нещадно до тих, хто не має грошей. Жертвою капіталістичного миру стає й головний герой роману – Родіон Розкольників. Цей образ відтворений психологічно...
  12. Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Порфирій Петрович приставши слідчих справ при одній з поліцейських частин Петербурга, ведучий справа про вбивство й пограбування старухи-процентщици Алени Іванівни і її сестри Лизавети. Ще за два місяці до цих подій Порфирій Петрович звернув увагу на анонімну газетну статтю “Про злочин”, у якій по ідейних міркуваннях виправдувалося вбивство людиною “вищого...
  13. Художні особливості роману “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” був опублікований в 1866 році. Його автор більшу частину життя прожило в досить стиснутих матеріальних умовах, викликаних необхідністю розплачуватися з боргами за видання журналів “Епоха” і “Час”, почате братами Достоєвськими до смерті старшого брата Михайла. Тому Ф. М. Достоєвський змушений був заздалегідь “запродувати”...
  14. Злочин і покарання характеристика образу Мармеладовой Сонечки Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до категорії “лагідних”. “…Малого зростання, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, з чудовими блакитними очима”. Уперше читач дізнається про неї із сповіді Мармеладова Раскольникову, в якій він розповідає, як С. в критичний для сім’ї момент вперше пішла на панель, а повернувшись, віддала...
  15. Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший...
  16. Теорія Родіона Раскольникова, її перевірка й спростування в романі “Злочин і покарання” Злочин Родіона Раскольникова почалося не з убивства й одержало свою розв’язку не в поліції. Час не закінчився в ділянці, вона полетіло вдалину, у нескінченність, що читач, по-моєму, утрудняється визначити для героїв роману. Задовго до описуваних подій бідний студент Родіон Розкольників пише статтю, у якій він доводить і відстоює права “вищих”...
  17. Злочин і покарання Злочин і покарання. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоев-Ским на каторзі “у важку мінуту смутку й саморозкладу”. Саме там, на каторзі, письменник зштовхнувся з “сильними лично-стями” , щоставлять себе вище моральних законів суспільства. На питання: чи можна знищувати одних людей заради щастя дру-гих автор і його герой...
  18. Художня своєрідність роману “Злочин і покарання” “Злочин і покарання” – перший із серії знаменитих романів Достоєвського, що ввійшли в золотий фонд світової художньої літератури. На перший погляд може здатися, що сюжет “Злочину й покарання” укладається в стандартну схему так званого “карного роману” з його обов’язковими компонентами: злочин, убивця, слідчий… Але в карних романах сюжет звичайно тримається...
  19. Бунт головного героя романа “Злочин і покарання” Роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році великим російським письменником Ф. М. Достоєвським. Цей добуток відтворює життя міської бідноти, відбиває ріст соціальної нерівності, злочинності. Основний мотив роману – це падіння моральності. У своєму добутку Ф. М. Достоєвський розповідає про людей, що живуть напруженим духовним життям, які болісно, завзято...
  20. Все життя моє в гріхах поховане (по романі “Злочин і покарання”) Федір Михайлович Достоєвський – письменник-філософ, що досліджував у своїй творчості характери людей, доведених до “божевілля” невпорядкованістю життя, своїми помилковими теоріями або обставинами, у яких вони виявилися. Благополучні, урівноважені люди письменника не цікавили. Людина, “вартий на краю прірви”, доведений до розпачу, цікавить письменника своєю психологією: що сприяло тому, що людина виявилася...
Переказ роману “Злочин і покарання” – Частина 1
«
»