ПЕДРО КАЛЬДЕРОН (1600-1681)

Педро Кальдерон де ла Барка Енао де ла Барреда-і-Ріаньо прожив досить бурхливе життя, в якому мали місце Кохання, війни, дуелі, глибока релігійність.

Майбутній драматург народився 17 січня 1600 року в Мадриді в аристократичній родині. Його батько служив секретарем у раді фінансів при дворі королів Філіппа II та Філіппа III. Мати походила зі знатної фландрійської родини і займалася вихованням шести дітей. На жаль, вона дуже рано померла. Коли Педро виповнилося 14 років, батько одружився вдруге. Майже через рік він разом із братами Хосе і Дієго були

втягнуті у судовий процес за спадок із своєю мачухою.

Цікавим, на нашу думку, є походження родового імені Кальдерона, яке пов’язане із стародавньою легендою. У ній розповідалося про те, як у XIII столітті новонародженого хлопчика прийняли за мертвого. Аби переконатися, що у нього відсутні будь-які ознаки життя, його опустили у казан (ісп. “сашегоп”). Як не дивно, але дитина вижила і стала досить відомою людиною. З того часу слово “саісіегоп” набуло значення почесного імені, а на родовому гербі з’явилося п’ять казанів. Додаткове ім’я Барка походить від назви маєтку, що належав одному з членів

родини, який загинув у боротьбі з маврами. Тому разом із казанами на родовому гербі Кальдероні були зображені замок, бойова рукавиця й написаний девіз: “Померти за віру”.

Початкову освіту хлопчик одержав у єзуїтській колегії, де показав блискучі успіхи. Там же у 13-річному віці написав першу комедію “Небесна колісниця”, яка, на жаль, не дійшла до нашого часу. Потім вступив до Саламанського університету, де вивчав канонічне і громадянське право та богослов’я.

З 1619 року Кальдерон серйозно почав займатися літературою і писати п’єси, перебуваючи під сильним впливом відомого іспанського драматурга того часу Лопе де Вега. У 1620 році молодий драматург представив свої Твори на конкурс, присвячений св. Ісидору, що був покровителем Мадрида. Того ж рейсу відбувся конкурс з нагоди канонізації трьох святих, організатором якого був Лопе де Вега. Кальдерон теж узяв у ньому участь і був відзначений славетним іспанським драматургом.

Взагалі, до середини 1620-х років під впливом відомого драматурга Лопе де Вега Кальдерон написав декілька комедій, серед яких слід назвати “Кохання, честь і влада” (1623), “Гра кохання й випадку” (1625), “Удаваний астролог” (1624), національно-патріотичну драму “Облога Бреди” (1625).

У цей перший період життя Кальдерона його можна назвати “людиною шпаги”. Він протягом дванадцяти років служив у королівських військах, брав участь у війні з Францією, в придушенні повстання в Каталонії, став лицарем ордену Сант-Яго, закохувався, бився на дуелях, навіть перебував під слідством. Він дуже багато пережив: смерть брата Дієго, пристрасне кохання і смерть коханої та їхнього маленького сина Педро Хосе.

У Творчості Кальдерона, починаючи з 1630-х років, спостерігається прагнення до широких узагальнень, постанов та філософських та етичних проблем, одночасна розробка декількох тем в одній п’єсі. Світ побачили його кращі твори, такі як “Стійкий принц” (1629), “Дама-примара” (1629), “Лікар власної честі” (1635), “Життя – це сон” (1635), “Чарівний маг” (1637) . У 1630 році Лопе де Вега називає його “першокласним поетом Іспанії”. Це була дуже висока оцінка для молодого драматурга.

1651 року Кальдерон, розчарований у світському житті й втомлений пережитим, прийняв сан священика. Через тринадцять років він став почесним капеланом при королівському дворі, вступив у духовне Братство св. Петра, а через три роки був обраний його першим капеланом. Та разом із тим Кальдерон не полишає літературної праці. У цей період він пише багато ауто (релігійні драми).

У 1665 році помирає покровитель драматурга – король Філіп IV, а з приходом до влади нового монарха у життя Кальдерона приходять нові випробування. Він утратив

Прихильність нового короля, хоча й писав на замовлення двору ауто та п’єси.

25 травня 1681 року Педро Кальдерон помер. Це сталося на свято П’ятидесятниці, увечері. А протягом усього дня на вулицях Мадрида йшли вистави великого поета. Поховано Кальдерона у церкві Сан-Сальвадор у Мадриді, настоятелем. якої він був останні роки і якій заповідав усе своє майно.

Творча спадщина митця становить 120 п’єс, 78 ауто, 20 інтермедій. Перше посмертне повне зібрання творів Кальдерона вийшло у 1682-1691 роках.

Творчість П. Кальдерона була значним явищем у розвитку іспанської драматургії. Це стосується як стилю, так і Драматичної техніки. Кальдерон вважається родоначальником барокової драми в іспанській літературі. Його твори насичені глибоким психологізмом, філософською проблематикою, вони метафоричні, алегоричні, логічно напружені й різноманітні.

Українською мовою твори великого іспанця перекладали М. Лукаш (монолог Сехизмундо з драми “Життя – це сон”) та М. Литвинець.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ПЕДРО КАЛЬДЕРОН (1600-1681)