Панські витівки Жигмонда Морица

Учився в університеті, що не закінчив через відсутність засобів. Його перу належать оповідання, нариси, казки для дітей. Першим зрілим добутком Морица було оповідання “Сім крайцаров”, що поклав початок його популярності. Оповідання вражає своєю гіркою правдою, трагічною іронією. У наступних добутках Мориц правдиво зображує життя селянства й міської бідноти (“Хоч один раз наїстися досита” – так називається одне з його оповідань), викриває пороки панівного класу й чиновників

В останні роки життя письменника фашизація, що підсилюється,

країни й погіршення життя народних мас змусили його звернутися до думки про необхідність повстання проти поміщиків і капіталістів. Незважаючи на цькування, Мориц продовжував працювати над повістю “Бетьяр” і незакінченою трилогією, що залишилася, “Шандор Пика”, присвяченої легендарному розбійникові, захисникові народу, що взяв участь у революції 1848-1849 гг.

Родичі вершина Творчості Морица. Написаний у період економічної кризи й в умовах контрреволюційного режиму Хорти, роман виносить суворий вирок буржуазно-поміщицької Угорщини. Дія роману відбувається у вигаданому містечку Жаротноке.

Описуючи його життя й вдачі, Мориц досягає такого ступеня типізації, що читач без праці вгадує, що Мова йде про всієї хортистской Угорщини 30-х рр. Герой роману Пишта Копьяш – молодий чиновник міської управи – зненацька призначається міським прокурором. Потрапивши в атмосферу хабарництва й раболіпства, Копьяш швидко забуває про свої колишні ідеали. Плутократи з міської верхівки підкуповують Пишту, заплутують у мережах шантажу й шахрайства й уже з його допомогою продовжують обманювати й грабувати простих людей. Слабохарактерний і легко піддається спокусам, Копьяш все-таки не в змозі беззастережно примкнути до зграї хижаків, що йменують себе “батьками міста”. Роман кінчається загибеллю героя, що потрапив у тупик,

Панські витівки роман про провінційне угорське дворянство напередодні Першої світової війни. Найбільше повно цей мир втілений в образі багатого поміщика-самодура Чули. Виникає конфлікт між Чули й “культурним землевласником” Сакмари. Мрія Сакмари – створення крупнокапиталистических сільських господарств, які, як він думає, урятують Угорщину від загибелі. Однак усюди, і в середовищі знайомих поміщиків, і у власній сім’ї, Сакмари натрапляє на лютий опір. Духовно спустошеними, розореними боргами, розчарований у житті, Сакмари кінчає життя самогубством. Смерть Сакмари й картина розпусної гулянки погрязших у пороках поміщиків сприймається як символ загибелі всього поміщицько-феодального укладу


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Панські витівки Жигмонда Морица