Панас Нікітін

Багато імен російських мандрівників, що зробили світові відкриття, що дало цивілізації унікальні наукові знахідки й описи, є гордістю нашого народу. На відміну від інших країн Європи, метою яких у середні століття були географічні відкриття для заволодіння новими землями й багатствами, російські мандрівники йшли з гуманними цілями пізнання, освіти, установлення торговельних відносин. Панас Нікітін був одним з перших європейців, що правдиво й докладно розповів про далеку Індію. З осені 1466 до кінця 1472 року тривала подорож російського купця

із Твері. Він перетнув Каспійське, Аравійське й Чорне море.

Потім 3 роки він мандрував по Індії. По древньому караванному шляху Панас Нікітін добрався до Персії, до міста Ормуза, де перетиналися торговельні шляхи з Індії, Китаю, Єгипту, Малої Азії.

Зошит з його записами після смерті Панаса Нікітіна передали в Москву, головному дякові пануючи Івана III, що рапорядился включити ці записи в літопис. ” Ходіння за три моря” Панаса Нікітіна переведено на багато мов миру.

У місті Твері на березі Волги коштує пам’ятник відважному російському мандрівникові.

Один з першовідкривачів, чиє ім’я залишилося

на всіх картах миру, Витус Беринг. Він народився в Данії, але замолоду надійшов у флот Петра I, і Росія стала його другою батьківщиною. Витус Беринг першим після землепроходца козака Семена Дежньова плив водами протоки між Азією й Америкою. Так було доведено, що обидва материки на півночі не сходяться, їх розділяє протоку. Витус Беринг доплив до південного берега Аляски. По дорозі назад експедиція відкрила нові острови – Алеутську гряду й Шумагинские, названі на честь матроса Шумагина з його команди.

8 грудня 1741 р. від хвороби й холоду загинув Беринг на остраве, що тепер має його ім’я. Ім’ям Беринга названа протока між Азією й Америкою й тією частиною Тихого океану, де йшли кораблі славного капітана.

В 2-ой половині 19-го століття серед учених ішли суперечки про походження й розвиток людини.

Деякі доводили, що білі люди – вища раса, а кольорові – нижча : вони менш розвинені й фізично й духовно. Але росіянин учений і мандрівник Микола Миколайович Миклухо-Маклай затверджував, що люди всіх рас мають однакове походження, і що все залежить від умов життя й виховання.

Щоб переконливо довести свою думку, Миклухо-Маклай відправився на берег затоки Астролябії. Один серед первісних папуаських племен, він вірив, що в нього вистачить волі й терпіння, год тоби завоювати їхню довіру. Тоді вчений вирішить свої завдання дослідника. Це був теперішній подвиг в ім’я науки.

Завоювавши довіру й любов папуасів, Миклухо-Маклай зібрав найцінніший науковий матеріал. Він вивчив особливості статури папуасів, їхній побут і вдачі, щоб довести єдність походження всіх людей на Землі.

Кілька разів Маклай їхав з Нової Гвінеї й потім знову вертався, і завжди папуаси зустрічали його сердечно й радісно. Маклай багато років працював і на Новій Гвінеї, і на островах Меланезії в Тихому океані. Він не раз хворів на тропічну лихоманку й рано вмер – в 42 року. Пам’ять про чудовий ученого жива на березі, що одержав його ім’я : Беріг Маклая.

Величезний внесок у відкриття й мирне завоювання нових земель внесли російські мореплавці Ф. Ф Беллинсгаузен і М. П Лазарєв, які відкрили в 1820 г Антарктиду. Антарктида не належить жодному державі. За міжнародною згодою на її території заборонено проводити заходу військового характеру. Антарктида – континент миру.

В 1912 р. російський мандрівник Георгій Сєдов спорядив першу експедицію до Північного полюса. Експедиція не досягла Північного полюса. Георгій Сєдов загинув, однак встиг зробити багато коштовних спостережень. На честь Сєдова в 1929 р. була побудована полярна обсерваторія поблизу мису, що назвали його ім’ям.

В 1937 р. четверо радянських учених під керівництвом И. Д. Папаніна вперше в історії висадилися на дрейфуючу крижину в районі Північного полюса. Із цього року з метою вивчення природи Арктики дрейфуючі станції стали постійними.

У цей час російські мандрівники й дослідники, серед яких всемирноизвестний Федір Конюхів, мають на меті вивчення й установлення дружніх відносин між народами інших країн.

Багато росіян учені й мандрівники віддавали всі свої знання, сили й навіть життя для вивчення й мирного завоювання нових земель.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Панас Нікітін