П’явки (Hirudinei)

П’явки (Hirudinei) – загін класу кільчастих хробаків. Тіло подовжене або овальне, більш-менш сплющене в спинно-черевному напрямку, ясно розділене на дрібні кільця, які в числі 3 – 5 відповідають одному сегменту тіла; у шкірі численні залози, що виділяють слиз; на задньому кінці тіла звичайно більший присосок, нерідко й на передньому кінці є добре розвинений присосок, у центрі якої міститься рот; частіше ж для присасивания служить рот. На передньому кінці тіла 1 – 5 пар око, розташовані дугою або попарно один за одним. Порошица на спинній стороні

над заднім присоском. Нервова система складається із двухлопастного надглоткового ганглія або головного мозку, з’єднаного з ним короткими коммиссурами під глоткового вузла ( щовідбувся з декількох вузлів, що злилися, черевного ланцюжка) і самого черевного ланцюжка, що міститься в черевному кровоносному синусі й має близько 20 вузлів. Головний вузол инервирует органи почуттів і ковтку, а від кожного вузла черевного ланцюжка відходить 2 пари нервів, инервирующие відповідні їм сегменти тіла; нижня стінка кишечника постачена особливим поздовжнім нервом, що дає галузі до сліпих мішків кишечника

Органи

травлення починаються ротом, збройним або трьома хітиновими зубчастими пластинками (щелепні П. – Gnathobdellidae), що служить для прорізання шкіри при ссанні крові у тварин, або здатним випинатися хоботком (у хоботних П. – Rhynchobdellidae); у порожнину рота відкриваються численні слинні залози, що іноді виділяють отрутний секрет; за глоткою, що грає при ссанні роль насоса, треба великий сильно розтяжний шлунок, постачений бічними мішками (до 11 пар), з яких задні самі довгі; задня кишка тонка й коротка. Кровоносна система складається частиною з теперішніх, пульсуючих, посудин, частиною з порожнин – синусів, що представляють залишок порожнини (вторинної) тіла й з’єднаних між собою кільцевими каналами; кров у хоботних П. безбарвна, у щелепних – червона, внаслідок розчиненого в лімфі гемоглобіну. Особливі органи подиху є тільки в р. Branchellion, у формі листоподібних придатків з боків тіла. Видільні органи влаштовані по типі позначка нефридій або сегментальних органів кільчастих хробаків і в більшості П. їх є по парі в кожному із середніх сегментів тіла. П. – гермафродити:

Чоловічі полові органи складаються в більшості з пухирців (насінників), по парі в 6 – 12 середніх сегментах тіла, з’єднаних на кожній стороні тіла загальною вивідною протокою; ці протоки відкриваються назовні одним отвором, що лежить на черевній стороні одного з передніх кілець тіла; жіночий половий отвір лежить на один сегмент за чоловічим і веде у два окремих яйцепроводи з мешковидними яєчниками. Копулюють дві особини, кожна одночасно відіграючи роль самки й самця. П. під час кладки яєць виділяє залозами, що лежать в області полових органів, густий слиз, що оточує у вигляді чохла середню частину тіла П., у цей чохол відкладаються яйця, після чого П. виповзає з нього, при чому краю його отворів зближаються, склеюються й утворять у такий спосіб капсулу з яйцями усередині, прикріплену звичайно до нижньої поверхні аркуша водорості; зародки, залишаючи яйцеву оболонку, іноді (Clepsine) якийсь час тримаються на нижній стороні тіла матюкай

Усе П. – хижаки, що харчуються кров’ю большею частиною теплокровних тварин, або молюсків, хробаків і т. п.; живуть вони переважно в прісних водах або у вологій траві; але є й морські форми (Pontobdella), точно також як і наземні форми (у Цейлоні). Hirudo medicinalis – медична П. до 10 див. у довжину й 2 див. завширшки, чорно-бура, чорно-зелена, з поздовжнім візерунковим червонуватим малюнком на спині; черево ясно-сіре, з 5 парами очей на 3, 5 і 8 кільцях і сильних щелепах; поширена в болотах южн. Європи, южн. Росії й Кавказу. У Мексиці в медицині вживається Haementaria officinalis; інший вид, П. mexicana – отрутний; у тропічній Азії поширена живуча у вологих лісах і в траві Hirudo ceylonica і інші родинні види, що заподіюють хворобливі укуси, що кровоточать, людині й тваринам. Aulostomum gulo – кінська П., чорно-зеленого кольору, з більше світлим низом, має озброєння рота більше слабке й тому непридатно для терапевтичних цілей; самий звичайний вид у сев. і середній Росії

Nephelis vulgaris – невелика П. з тонким вузьким тілом, сірого кольору, іноді з бурим малюнком на спині; постачена 8 очами, розташованими дугою на головному кінці тіла; родинна їй оригінальна Archaeobdella Esmonti, рожевого кольору, без заднього присоска; живе на иловом дні в Каспійське й Азовському морях. Clepsiue tesselata – татарська П., із широкоовальним тілом, зеленувато бурого кольору, з декількома рядами бородавок на спині й 6 парами трикутних очей, розташованих одна за іншою; живе на Кавказі й у Криму, де вживається татарами для лікувальних цілей; перехідне місце до загону щетинконогих (Chaetopoda Oligochaeta) хробаків займає Acanthobdella peledina, що зустрічається в Онезькім озері


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

П’явки (Hirudinei)