– Остап Вишня – чародій сміху

Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він блискавично заволодівав умами й серцями багатомільйонних читацьких мас у місті й на селі. Книжки його розкуповували одразу, нарозхват. Остап Вишня створив понад 2500 усмішок, фейлетонів, памфлетів, опоці дань, новел, пародій, нарисів, рецензій, сатиричних п’єс. Звичайно, не всі нони художньо рівноцінні, проте переважна більшість творів гумориста є зброєю у боротьбі проти темноти та відсталості, різноманітних недолі ьія у житті людей, допомагатиме формуванню естетичних ідеалів людини.

Фейлетони й гуморески Остапа Вишні “Далі небесні”, “Походження світу”, Кому веселе, а кому сумне, “Вишневі усмішки сільські”, “Вишневі усмішки Ьоперативні”, “Вишневі усмішки кримські” і особливо “Мисливські усмішки” користувалися надзвичайно широкою популярністю. Ведучи нещадну боротьбу проти міщанства, забобонів, темноти, відсталості, Петро висміюючи хапуг, спекулянтів, п’яниць, бюрократів і ледарів, письменик утверджував

нову мораль. Разом із тим він умів лагідно зогріти людину своєю теплою усмішкою. “Ні вім не сміявся без любові”, – згадує письменник.

Вишневий сміх – веселий, щирий, здоровий. У своїй творчості письменник органічно поєднував зміст з глибоким національним колоритом. Секрет популярності Вишні, безперечно, – у його єдності з рідним народом. Из “вишневого кореня” “виросла” ціла плеяда талановитих сатириків – Олександр Ковінька, Степан Олійник, Дмитро Білоус, Павло Глазомий, Юрій Кругляк та інші. Павло Михайлович Губенко – славнозвісний Остап Вишня – дійсно мав вольтерівської гостроти, викривач був незрівнянний, та все ж визначальнім, як справедливо зазначає Олесь Гончар, у його вдачі “було саме це: душевність, поетичність”. И Остап Вишня писав у щоденнику: “Так-от, що треба, щоб посміятися не пирога, а з друга? Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. І тоді людина разом з тобою буде сміятися з себе, із своїх хиб, и буде такий дружній, хороший сміх… Той сміх, що не ображає, а виліковує, Виховує людину, підвищує…”

Ось такий він був – чародій сміху, незабутній Остап Вишня.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

– Остап Вишня – чародій сміху

Categories: Твори на задані теми

Links