Особливості жанру й композиції поеми “Мертві душі”


Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя.

Можна сказати, що Гоголь показує у своєму творі, як Дайте, кола пекла, але пекла Росії. Значне місце в поемі “Мертві душі” посідають ліричні відступи і вставні епізоди, що характерно для поеми як літературного жанру. У них Гоголь торкається найгостріших суспільних питань Росії.

Всі персонажі поеми поєднані в ній за принципом градації: один гірший за іншого. Наприклад, Манилова, якщо його розглядати як окремий образ, не можна сприймати як позитивного героя, бо на столі в нього лежить книга, відкрита на одній і тій самій сторінці, а його ввічливість нудотно-солодка. Але, в порівнянні з Плюшкіним, характер Манилова багато в чому навіть виграє.

Коробочка, на думку Гоголя, є символом “людини-коробочки”, у якому закладена ідея невгамовного прагнення до накопичення. Чичиков – теж “людина-коробочка”, як і інші персонажі. Саме ця риса, притаманна більшості дворян, і стала причиною їх виродження. Звідси й символічність назви поеми “Мертві душі”.

Важливу роль у композиції поеми відіграє


“Повість про капітана Копєйкіна”, бо саме в ній М. В. Гоголь сміливо викриває державний уряд. Світу “мертвих душ” у поемі протиставлений ліричний образ народної Росії, про яку Гоголь пише з любов’ю і замилуванням.

Розповідаючи про поміщицьку й чиновницьку Росію, Гоголь добре відчуває душу російського народу. Яскраве свідчення цьому – образ тройки, що швидко несеться вперед. В її образі автор втілив потенційні сили Росії, які колись зможуть зробити щось нове, прогресивне для своєї Батьківщини: “Чи не так і ти, Русь, несешся, наче швидка тройка, яку ніхто ніколи не обжене?..”

І все-таки головна тема твору – доля Росії: її минуле, сучасне й майбутнє. У першому томі Гоголь розкрив тему минулого Батьківщини. Задумані ним другий і третій томи повинні були оповідати про сучасне й майбутнє Росії. Цей задум можна порівняти з другою і третьою частинами “Божественної комедії” Данте – “Чистилище” і “Рай”.

Однак цим задумам не судилося здійснитися: ідея другого тому виявилася не досить вдалою, а третій так і не було написано. Тому поїздка Чичикова так і залишилася поїздкою в невідомість.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Особливості жанру й композиції поеми “Мертві душі”

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links