Особливості творчого методу Лесі Українки

І. Мова поезії Лесі Українки – мова української народної поезії. (Народна по­езія, яка була органічно засвоєна поетом, визначила творчий шлях Лесі Укра­їнки. Отож реалізм перших творів був пов’язаний із фольклорними мотивами і образами, тим більше, що поетеса захопилася фольклористикою під впливом дядька М. Драгоманова ще дев’ятнадцятилітньою. Від українського фольклору Леся Українка навчилася ліризму і разом з Тим епічності, яку втілила у поемах га баладах. Народна поезія була витоком її творчості.) ІІ Поєднання реалістичного й романтичного у поезії Лесі Українки. (Дослідни­ки вважають поєднання реалістичного й романтичного однією з головних рис творчості Лесі Українки.)

ІІ. Реалістична лірика. (В українську літературу Леся Українка увійшла як спі­вець мужності і боротьби. Тематично її лірику умовно поділяють на осо­бисту, пейзажну і громадську Головні теми ранніх ліричних поезій – кра­са природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й поетичного слова у суспільстві, соціальні і громадянські мотиви Останні особливо виділяються у таких поезіях: “До товаришів”, “Товаришці на спомин”, “Грішниця”, “§1ауиз – Зіауиз”, “Ріаг пох”, “Епілог” та інших.) 2. Риси романтизму у творчості Лесі Українки. (Цікаво, що романтичні об­рази та прийоми з’являються у поезії Лесі Українки в поемах, легендах, баладах, написаних переважно не на українські сюжети (“Самсон”, “Ро – берт Брюс, король шотландський”, “Віла-посестра”, “Давня казка”, “Саул” тощо). Але ці сюжети спроектовані на актуальні проблеми національно – визвольної боротьби українського народу і змальовані у дусі неороман­тизму: у центрі уваги шляхетний герой з величною ідеєю, діяльність яко­го розгортається на тлі незвичайних романтичних обставин далеких країн або історичної давнини. Романтичні прийоми підготували наступний етап творчості Лесі Українки.)

ІІІ Риси модернізму у творчості Лесі Українки. (Сучасні дослідники вважають, що від Лесі Українки починається український модернізм у поезії. Особливо це стосується драматургії, у якій поетеса виходить за межі не лише звичних селянських Тем, а й за межі реалізму. Її романтизм переростає традиційні уяв­лення про цей метод і “двоємир’я” романтизму у її творчості набуває модер­ністського характеру.)

1. Інтелектуальна європейська драма і “драма ідей” Лесі Українки. (В осно­ві драматургії Лесі Українки думка, вже розгорнута у європейській філо­софії та літературі, – думка про існування двох світів – матеріального та ідеального, ефемерного світу мистецтва, вищого світу. Саме тому Леся Українка намагається осмислити це у розгорнутому коментарі до драми “Камінний господар”. Поступово Леся Українка доходить висновку, що митець служить вічності і зобов’язаний не перед сліпим натовпом (як а “Одержимій”), а перед вищою сутністю, яка дає людині дар і хоче, щоб людина до нього дорівнялася. Це бачимо у “Лісовій пісні”, де Лукаш, на­ділений Божим даром розуміння світу, не в змозі дорівнятися до нього своїм життям. Майже всі герої Лесі Українки перебувають на межі двох світів і відчувають трагічну розп’ятість між ними, і всі вони вибирають між земним і небесним. Реалізується цей вибір у драмах дуже часто за­собами імпресіонізму. Деякі дослідники називають драми Лесі Українки символістськими, оскільки вони поєднують імпресіоністичне світобачен­ня з філософією. І цей погляд найбільш поширений у сучасному літера­турознавстві.)

2. Біблійні мотиви у контексті художнього методу Лесі Українки. (На відмі­ну від радянського літературознавства, яке представляло Лесю Українку як атеїста, сучасні дослідники визнають наявність біблійних тем та хрис­тиянського світогляду у її творчості. На біблійні теми з книг Старого За­віту Леся Українка написала такі твори: “Єврейська мелодія”, “У пусти­ні”, “Саул”, “Плач Єремії”, “Ізраїль в Єгипті”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя”, “Пророк”, драматичні поеми “Вавилонський по­лон” (1903), “На руїнах” (1904). На ці теми вона писала статті, перекладала уривки з Біблії та роботи на цю тему. Її символізм і спирається на христи­янство. Дослідники відзначають, що символізм у світовій літературі зіні – ційований ідеями А. Шопенгауера, послідовно християнського філософа, якого можна цитувати суцільно, коментуючи п’єси Лесі Українки. Отже, це доводить наявність символізму у творчості поета, без чого багато втра­чається у розумінні творчості Лесі Українки.)

ІV. Еволюція методу. (Визначна риса творчості Лесі Українки – довгий і послі­довний шлях розвитку мислячої людини, яка втілила в еволюції методу ево­люцію думки і духу української інтелігенції. Леся Українка, розпочавши з ре­алізму, пройшла через двосвіт неоромантизму до модернізму, дорівнявшись у своїх творах до видатних митців Європи.)

Особливості творчого методу Лесі Українки