Особливості стилю О. Уайльда – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ

РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ

ОСКАР УАЙЛЬД (1854-1900)

” ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ

Особливості стилю О. Уайльда

Оскар Уайльд виробив свій особливий “декоративний” стиль оповіді. Докладно смакуючи деталі, він описує інтер’єр, одяг і зовнішність героїв, коштовності й прикраси, дерева й квіти. Усе, що зображує письменник, як правило, є надзвичайно мальовничим, витонченим, вишуканим: “З перського дивана, де лежав лорд Генрі Уоттон, можна було побачити лише блиск золотаво-ніжного, як мед, цвіту верболозу, чиє тремтливе віття немовби насту витримувало тягар полум’яної краси. Зрідка на довгих шовкових шторах величезного вікна миготіли химерні тіні птахів, утворюючи на мить щось подібне до японського малюнка”.

Оскар Уайльд – моральний іммораліст?

У багатьох творах Уайльда його ж імморалістські гасла заперечуються і розвінчуються. Так, майже всі його комедії будуються на спокуті, розплаті героїв за колись учинений антиморальний поступок. Те саме бачимо і в казках, де показана неможливість служіння красі без опори на доброту й моральність. Такою є тема казок “Хлопчик-Зірка”, “Рибалка і його душа”, оповідання “Кентервільський привид”, які закінчуються апофеозом любові, самопожертви, співчуття до знедолених.

У системі епітетів, порівнянь і метафор,

що їх використовує Уайльд, є квіти й мінерали. За це його іноді навіть називали “ботаніком і мінералогом” у літературі. Однак деякі дослідники вважають, що він радше був “квітникарем і ювеліром”, адже квіти цікавили його лише після того, як садівники виростили їх на клумбі, а мінерали – лише тоді, коли ювеліри перетворили їх на коштовне каміння. “Мистецтво вище за природу і не може її наслідувати”, – стверджує письменник. Навпаки, це природа повинна прагнути до наслідування мистецтва, тому кров має нагадувати рубін, синє небо – сапфір, а зелена трава – смарагд, і аж ніяк не навпаки.

У творах Уайльда основним об’єктом опису є не природа чи людина, а барвистий світ речей, найчастіше інтер’єр чи натюрморт: коштовні камені, меблі, тканини тощо. Навіть природа в нього стає “штучною”, “обробленою”, часто – частиною того ж таки інтер’єру. Прагнення до мальовничої багатобарвності зумовлює тяжіння письменника до східної екзотики й навіть казковості, а для його стилістики характерні мальовничі розгорнуті порівняння, часто деталізовані.

Оскар Уайльд, прагнучи вишуканих відчуттів, перетворює логіку мислення на певну естетичну гру, надаючи перевагу формі відточених афоризмів, уражаючих парадоксів й оксиморонів. Тому головну цінність має не стільки істинність думки, скільки гострота її втілення, гра слів, надлишок образності, побічних змістів, і все це притаманне його афоризмам.

Парадокси Уайльда відтінюють протиріччя між зовнішньою й внутрішньою сторонами зображуваного ним лицемірного великосвітського середовища. Водночас їх призначення значно ширше – це ще й демонстрування суперечливості людського розуму й знання, умовності усталених понять.

Оскар Уайльд та імпресіонізм

З одного боку, велика увага до впливу на сприйняття читача (розмаїтість і поєднання звуків, кольорів, запахів), прагнення вразити його споріднювали стиль Уайльда з творчою манерою імпресіоністів. Проте в його творах немає розчинення предметності в потоці вражень (“імпресій”). За всієї барвистості стилю, творам письменника притаманні ясність, замкнутість, відточеність форми предмета, який не розпливається й зберігає чіткість контурів. Тож, наприклад, казки Уайльда стали хрестоматійними завдяки простоті, логічній точності та ясності мовного оформлення.

Усі згадані й не згадані риси та штрихи у своїй сукупності та взаємодії утворюють те, що називається особливістю індивідуального стилю Оскара Уайльда.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Особливості стилю О. Уайльда – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links