Особисті міркування. Трагедія генія: а в чому вона?


Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Більшу роль у цьому зіграють суспільно-політичні умови й оточення, у якому народжується й формується талант. Видатний поет XX століття, талановитий, оригінальний, і, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик і літературознавець, незрівнянний перекладач із вірменської, грузинської, татарської, болгарської й іншої мов, невтомний популяризатор кращих досягнень світової культури в Україні. Творча особистість Павла Григоровича Тичини була багатогранної й складної

Художня спадщина поета має більшу цінність, залишаючись у золотому фонді нашої культури. Але не можна обійти й тих, які писалися на вимогу часу або під тиском обставин

Так, у часи Громадянської війни, молодий Тичина не відразу розібрався в глибокій суті суспільно-політичних подій, тим більше, що дні стояли суворі, всі сили революції віддавалися нещадній боротьбі сврагами.

Написання вірша “На Аскольдовій могилі” було важкою помилкою поета, спровокованого пропагандою Центральної Ради. Але до честі Павла Тичини треба сказати: він швидко розібрався, що й до чого. Переживши важкі дні болісних роздумів і жалю, перемішаний з жахом, поет прокляв і цей вірш, і тих, хто спровокував на його створення. Тичина безповоротно стає співаком революційної боротьби

1923 року Павло Тичина приїжджає


в Харків і за допомогою В. Эллана-Блакитного влаштовується на роботу в редакцію журналу “Червоний шлях”. Але й там поет випробував дуже серйозної критики й жорстоких політичних обвинувачень “За протягання націоналістичного дурману в літературу”. Саме тоді була написана більша поема “Чистила матір картопля”, у якій із вражаючою силою розкриває ознаки кризи соціально-політичних процесів в унітарній державі. Тичина довів, що в добутку домінує сувора, гірка, але щира, вистраждана правда

Уже після виходу перших книг Тичини його творчість привернула увагу насамперед літераторів. У періодичній пресі з’явилися рецензії різного змісту й характеру. Одним з перших відгукнувся В. Эллан-Блакитний. У статті “Павло Тичина” він назвав його красою й гордістю нової української поезії, самим талановитим із сучасних поетів

Але не обійшлося й без випадів проти поета. У закордонній пресі з’явилися писання, автори яких висунули обвинувачення Тичині в тім, що він продався Радянської влади, що, до речі, у самі складні й голодні дні життя спеціальним декретом забезпечила його продовольствиями й взяла під свою охорону, як коштовного діяча культури. В українській радянській печатці з’явилися теж деякі статті типу “Дутий кумир” В. Поліщука, фейлетон “Про українську оперу” К. Котка, у яких виявилося нерозуміння Творчості Тичини, його перекладів лібрето класичних опер українською мовою. На ці випади відповів і сам поет, і його побратим по перу й духу В. М. Сосюра:

Не вам ганьбити ім’я Тичини И називати його рабом…

Павла Тичину завжди турбувала проблема національного відродження українського народу. Із цієї причини перший образ – ідеал революції для поета – “Золотий гул”: те образ народу, що зібрався 1917 року на історичній площі Київської Софії, щоб висловити свою віковічну волю й мрію про державну суверенність. Киян поздоровляє сам Андрій Первозванний, засновник і заступник міста. Від повноти щасливих передчуттів “засміялися гори, зазеленіли”, і ріка мутна здійснилася сонця й блакиті – торкнула струни. Але в процесі національно-визвольної революції Павло Тичина бачить не тільки втішні явища й тенденції: Чорний птах – у нього очі-пазурі

Лиховісним образом “Чорного птаха” він попереджає про важкі дні при відстоюванні волі. Так і відбулося: свідченням братовбивчої трагедії тетраптих “Скорботна мати”. Добуток присвячений матері поета. Але образ покійної “матері Марії” переростає в образ Скорботної матері, у якому узагальнена й доля Божої матері, і страждання. З поеми проступає динамічна картина трагедії рідної землі, що потрапила в криваву орбіту Громадянської війни

Отже, доля Павла Тичини – це доля його націй. Є в ній трагічні сторінки, болісні невдачі, але домінує спрага життя, енергія: створення, високий ідеал справедливості, а тим самим геній безсмертя



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Особисті міркування. Трагедія генія: а в чому вона?

Categories: Нові твори

Links