Основні теми й ідеї добутків А. И. Куприна

У літературі взагалі, а в російській літературі в осо-бенности, проблема взаємин людини й ок-ружающего його миру займає дуже істотне ме-сто. Особистість і середовище, індивідуум і суспільство – про це міркували багато російських письменників XIX століття. Плоди цих міркувань відбилися в багатьох стійких формулах, наприклад, у відомій фразі: “Середовище заїло”. Помітно загострився інтерес до цієї Теми наприкінці XIX – початку XX століття, в епоху, переломну для Росії. У дусі гуманістичних традицій, успадкованих від пройшло-го, розглядають

це питання такі письменники-реалис-ти, як И. Бунін, А. Куприн, В. Короленко, використовуючи при цьому всі художні засоби, які стали дос-тижением рубежу століть. Проблема людини й навколишнього його миру може бути розглянута на прикладі творів Куприна.

Творчість цього письменника бути довгий час як би в тіні, його заслоняли яскраві представники сучасної йому прози. Сьогодні твору Куприна викликають великий інтерес. Вони залучають читача своєї про-стотой, людяністю, демократичністю в самому бла-городном змісті цього слова. Мир героїв Куприна строкатий і багатолюдний

Письменник сам прожив яскраву,

на-полненную різноманітними враженнями життя; він був і військовим, і конторником, і землеміром, і акті-ром бродячої циркової трупи. Куприн багато разів го-ворил, що не розуміє письменників, які не знаходять у природі й людях нічого цікавіше себе. Письменникові дуже цікаві людські долі, при цьому герої його добутків – найчастіше не щасливі, преуспе-вающие, задоволені собою й життям люди, а, скоріше, навпаки.

Але Куприн ставиться до своїм зовні нека-зистым і невдачливим героям з тією теплотою й человеч-ностью, які завжди відрізняли російських письменників. У персонажах оповідань “Білий пудель”, “Тапер”, ” Гамб-Ринус”, а також багатьох інших угадуються риси ” ма-ленького людини”, однак письменник не просто воспро-переводить цей тип, але заново переосмислює його. Розглянемо це на прикладі дуже відомого расска-за Куприна “Гранатовий браслет”. Оповідання було написано в 1911 році. В основі його сюжету – реальна подія: любов телеграфного чиновника П. П. Жовтого до дружини члена Державної ради Любимова. Про цієї ис-тории згадує син Любимової, автор відомих мемуарів Лев Любимов

У житті все закінчилося не зовсім так, як в оповіданні Куприна, – чиновник прийняв браслет і перестав писати листа, більше про нього ниче-го не відомо. У сім’ї Любимових


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Основні теми й ідеї добутків А. И. Куприна