Основні мотиви поезії Тютчева


Тютчев – один із найбільш відомих поетів ХІХ століття. Його поезія відрізняється особливою філософською спрямованістю, переосмисленням тих символів і мотивів, котрі були властиві російській, та й світовій поезії того періоду.

Один з основних мотивів поезії Тютчева – крихкість, примарність, оманливість буття. Примарне в розумінні поета – минуле, те, чого вже немає. Але і сьогоднішнє буття, оскільки воно безперервно рухається, теж лише примара. Символом примарності життя у Тютчева виступає веселка. Вона прекрасна, однак є лише видінням. Різко висловлене це відчуття у вірші “День і ніч”, де весь зовнішній світ усвідомлюється як примарний покрив, накинутий над безоднею.

Тютчеву не чужа й характерна для романтичної філософії поезії містична тема “прозріння”, “вищого пізнання” в акті злиття людської душі з “душею світу” (вірш “Проблиск”, “Видіння”). Для цієї теми характерне протиставлення дня як “зовнішнього шуму” і нічного усамітнення як шляху до “справжнього” пізнання. Є у Тютчева й інший образ, пов’язаний з цією темою, – образ підземних вод, глибинних джерел.

Тютчев – автор чудових віршів про природу. Вона є основним об’єктом художніх переживань поета. Явища природи, що потрапляють у поле його зору, не різноманітні і сприйняті не деталізовано. Цим Тютчев відрізняється від Некрасова


і Фета. Поет прагне не до виявлення неповторного розмаїття якоїсь певної картини природи, а до передачі емоцій, що їх збуджує природа. Поетичну думку Тютчева викликають насамперед явища загального характеру: світло й темрява, тепло і холод, шум і безмовність. Традиції цієї лінії тютчевської лірики лежать у поезії Батюшкова і Жуковського.

Однак поезія Тютчева – це поезія контрастів. Світлому світові гармонійної насолоди природою протиставляється похмурий світ холоду, пітьми. Образи природи, пов’язані зі стійкими емоційними комплексами, визначають і образну систему любовної лірики Тютчева. Через усю його творчість проходить протиставлення тихого розквіту кохання бурхливому розпалу пристрастей. Саме образи полум’я переважають у поета в передачі любовних пристрастей.

Таким чином, присутність у поезії Тютчева філософії романтизму, ідеалізму, переддекадентські мотиви, ухил до імпресіоналізму дає підстави вважати Тютчева певною мірою попередником символістів у російській поезії.

Те, що у Тютчева було лише тенденцією, для символістів стало основним принципом творчості.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Основні мотиви поезії Тютчева

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links